Уважаемый посетитель сайта. Расскажите об этом сайте и суде знакомым, или отправьте им его адрес. Помогите прорвать информационную блокаду.
Так как, все СМИ на постсоветском пространстве, контролирует определенная этническая группа. Пишут и говорят нам то, что по их мнению, нам положено знать. Вставьте баннер на свой сайт или страничку в интернете.
КОД БАННЕРА:
На странице украинский и русский варианты. Английский вариант CRIME REPORT.doc
Генеральному прокурору України Пшонці В.П. 01601 м.Київ; МСП-601, вул. Різницька, 13/15
Копія для реагування: Президенту України Януковичу В.Ф. 01220 м.Київ, вул. Банкова, 11
Голові Верховної Ради України Литвину В.М. 01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5
Копія до уваги: Голові Європарламенту Єжи Бузеку Rue Wiertz 43, 1047 Bruxelles (Elterbeek).
Генеральному Секретарю ООН Пан Гі Муну Office of the President of the General Assembly United Nations, E-mail: pga65@un.org
Голові Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу Avenue de l’Europe F - 67075 Strasbourg Cedex
Генеральному секретарю Ради Європи Турбьєрну Ягланду Avenue de l’Europe F - 67075 Strasbourg Cedex
Конгрес США Старшому сенатору від штату Массачусетс, Голові сенатського комітету з іноземних відносин Джону Форбсу Керри U.S. House of Representatives Washington, DC 20515 John Forbes Kerry - Chairman of the Senate Committee on Foreign Relations, the senior senator from Massachusetts
ЗАЯВА про злочин (в порядку Глави 8 КПК України).
щодо порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності та релігійних переконань, а також умисне перешкоджання забезпеченню прав і свобод слов’янських народів в Україні
Минуло двадцять років сучасної української історичної епохи, після того як соціалістична суспільно-економічна формація УРСР, керівним партійно-бюрократичним апаратом комуністичної радянської влади була замінена на псевдодемократичну суспільно-економічну формацію буржуазно-рабовласницького типу, псевдосамостійну державу Україна, в якій установлений режим фінансово-олігархічної деспотії. По результатах реального стану прав і свобод кожного із мільйонів громадян в Україні, цих років та змін, які відбулися, стало достатнім, переконливим та очевидним практичним доказом того, щоб зрозуміти та усвідомити, що насправді сталося і чого слід чекати українському суспільству в найближчому майбутньому. Республіка соціалістичного устрою на території України, в складі СРСР, із всенародною власністю на основні засоби виробництва (заводи, фабрики, земельні угіддя тощо), з її суспільними фондами споживання та соціальним захистом, була замінена псевдосоціальною та псевдоправовою державою. Засоби виробництва у формі заводів, комбінатів, фабрик, підприємств, засобом фіктивної приватизації та в інший незаконний спосіб (без дозволу народу), перейшли із загальнонародної (державної) власності у приватну власність та розпорядження буквально двох десятків олігархів одного етнічного походження. Вони ж сьогодні фактично розпоряджаються національними багатствами всього Українського народу: засобами виробництва, землею, її надрами, трудовими і водними ресурсами. Правлячі в Україні олігархи змінили розподіл суспільного продукту, який виробляється працею всього народу, на свою користь, підтвердженням чому є розмір особистих багатств окремих осіб і приклади купівлі олігархами нерухомості за сотні мільйонів євро або доларів. Наслідки здійсненої приватизації є жахливими для народу України, так як в результаті відбулося масове закриття підприємств та руйнація економіки країни, геноцид і вимирання мільйонів людей. Впродовж довгих років в Україні триває економічна диверсія засобом створення умов для умисного перевищення імпорту товарів і продукції над експортом, що вбиває національного товаровиробника та прискореними темпами призводить до постійного зниження купівельної спроможності населення України і його подальшого зубожіння. Це є неприпустимим з боку влади. В такій ситуації влада України, якщо це не ворожа армія іноземних загарбників окупаційного режиму, повинна негайно затвердити необхідні закони, якими забезпечити стимулювання національного виробництва та обмеження імпорту продукції лише у крайній потребі для внутрішнього споживчого ринку. Це потребує негайного затвердження Закону України «Про захист внутрішнього ринку України», в якому передбачити заборону перевищення ввозу продукції і товарів із-за кордону в Україну над вивозом. Потрібно встановити кримінальну відповідальність за порушення цієї норми.
Також потрібно припинити приватизацію підприємств державної та комунальної форми власності, так як це призводить до стрімкого скорочення суспільного сектору зайнятості населення. Прийняттям нового Податкового кодексу України було досягнуто чергову мету – ще більш швидшої руйнації внутрішнього ринку зайнятості населення, а значить і внутрішнього виробництва. Особиста (трудова) власність громадян була незаконно ліквідована, а з нею ліквідовано і основоположний принцип «від кожного по здатностях, кожному по праці», як мірило соціальної справедливості в суспільстві. Суспільний сектор виробництва на селі, у формі колгоспів та радгоспів, так само без дозволу народу, було зруйновано і ліквідовано, хоча саме на створення цього сектору економіки в Україні було витрачено найбільше людського і матеріального ресурсу багатьох поколінь через колективізацію і репресії. Кримінальна зміна суспільно-економічного устрою в Україні (форми власності) і обіцяна більша ефективність праці, мотивована приватною формою власності дали повністю негативні результати. Нові власники – олігархи та інші колишні вищі посадовці компартійно-комсомольського чиновницького апарату, «червоний директорат», незаконно ліквідували більшість підприємств під різними мотивами та обґрунтуваннями. Держава усунулась від регулятивної функції забезпечення розвитку виробничих відносин. Криза набула ознак сплановано-керованої. Державний апарат країни, як в центрі, так і на місцях, повністю підпорядкований слугуванню інтересам вище згаданих двох десятків олігархів, які уособлюють капітал і владу в Україні як нову потужну кримінальну групу (клас) експлуататорів, крадіїв та грабіжників народу, які всілякими незаконними методами всі ці роки привласнюють собі результати чужої праці – праці десятків мільйонів людей. Внаслідок цього населення України зменшилось на 7 млн. людей і продовжує вимирати шаленими темпами від 300 тис. до 400 тис. людей на рік. В українському суспільстві, основу якого складає українська нація, як державотворча нація корінного народу країни, домінують привнесені в культивовані апатія, масова депресія, безробіття, алкоголізм, наркоманія, проституція, злочинність, всеохоплююча корупція, бездуховність, дитяча бездоглядність, торгівля дітьми, людьми та людськими органами... Скорочення державного в тому числі й репресивного апарату не спостерігається, навпаки, він постійно зростає за законом Паркінсона, а сама держава зі своїм псевдодемократичним режимом перетворилася на кримінальну загальнокорумповану державу, яка існує сама по собі, гнобить народ на догоду сформованого класу (кримінальної групи) експлуататорів-олігархів, які вже стали панівним прошарком в українському суспільстві. Через фактично антинародний парламент, в антиконституційний спосіб, їх воля закріплюється кількома десятками депутатами, «слугами-багатостаночниками», через закони у суспільних відносинах на всіх рівнях. На сьогодні в Україні засоби виробництва, влада, фінанси, засоби масової інформації, можливість розпорядження природними ресурсами повністю знаходяться в руках олігархів та обслуговуючої її влади. В кінці кожного року розміри багатств олігархів України подвоюються, а життєвий рівень населення катастрофічно падає. Прірва між багатством і бідністю в Україні стає все більшою і глибшою. Олігархи не потрібні українському народу. Олігархи не наповнюють, а виснажують бюджет та економіку держави. Олігархи України нічого не створювали, і ні в що гроші не вкладали, а лише привласнили собі те, що було створено народом і давало великі прибутки до бюджету країни, які зараз надходять до кишень тих же олігархів. Олігархи України вийшли із середовища українського суспільства за рахунок несправедливого, злочинного перерозподілу загальнонародної (державної) власності та суспільного продукту, який виробляється в національному секторі економіки. Політична однопартійна система України, після відміни у свій час статті 6 Конституції СРСР 1977 року (Конституції УРСР 1978 року) про Комуністичну партію Радянського Союзу (Компартію УРСР), як керівну та скеровуючу силу радянського суспільства і ядро його політичної системи, державних та громадських організацій, знов майже завершилася фактичним поверненням до тої ж однопартійної системи, але вже під назвою іншої партії. Яка б назва будь-якої партії не фігурувала в результаті тих чи інших виборів – правити завжди буде фактично одна реально існуюча і повноцінна за всіма ознаками «партія» олігархів, партія влади, яка забезпечена усім необхідним фінансовим, матеріальним ресурсом та силою, в т. ч. й озброєною, спирається на владні повноваження своїх представників, а не незалежних представників народу. Сформована ними ж виборча система, всупереч вимогам навіть діючої Конституції України, лише сприяє процесам закріплення однопартійної системи влади олігархів-експлуататорів, як маленької частини над великим цілим. Всупереч цій самій Конституції, кількома олігархічно-чиновницькими кланами колишніх компартійно-комсомольських функціонерів у народу фактично відібрано право бути єдиним джерелом влади у своїй власній країні, а вся влада та засоби її формування і важелі впливу, за попередньою змовою незаконно привласнені (узурповані) цією самою купкою високоорганізованих супер-злочинців. Вибори із заміною системи абсолютної більшості на систему відносної більшості стали бутафорними і тепер не заважають приходити і постійно знаходитись при владі не тим, кого бажає більшість народу, а тим, хто потрібен купці капіталістів-можновладців, як загальнодержавного, так і регіонального рівня. Народ вже усвідомив істину, що бути обраним на виборах і бути оформленим, як обрані на виборах, – це різні речі. В останній час посадові особи від влади та вгодні «партії» олігархів претенденти лише оформляються як такими, що «перемогли» на виборах. Таким чином, за своїм наявним людським фактором та юридичним змістом, існуюча в Україні влада стала вже явно антинародною і зміцнює свої антинародні позиції. Всупереч Конституції та законам України, ця влада вже не представляє собою результат волевиявлення більшості Українського народу. А без довіри і підтримки влади народом в країні неможливі ніякі реформи, справедливі закони, порядок та позитивні зміни. Таким чином і тут всілякими незаконними і аморальними хитрощами закладено зростаючу суперечність, яка повинна бути вирішена на користь істини і всього народу, а не його окремої мізерної частини кланів супер-багатіїв. Всупереч загальноприйнятій практиці багатьох цивілізованих держав світу, кланово-олігархічний (буржуазний) уряд України навіть не проводить референдумів серед населення України з тим, щоб отримати дозвіл на отримання чергового траншу мільярдних валютних кредитів від МВФ та інших фінансових інституцій. А саме народ (населення) України повинен повертати за кордон і самі кредити, і відсотки за них. А це вже антинародна політика влади, яка заганяє народ у все більшу кабалу! Отже, навіть запозичені іноземні валютні кредити ця влада олігархів використовує виключно на свою приватну користь – збереження своєї влади та примноження власних багатств, а на весь народ перекладає тягар повернення цих кредитів. Як правило, міжнародні фінансові установи контролюються міжнародним єврейським капіталом, в тому числі і Міжнародний валютний фонд (МВФ). В Україні відсутня прозора і достовірна іформація, яка б правдиво свідчила про те, яка кількість грошей кредитів МВФ, коли і на які саме цілі та об’єкти була направлена. А повернення кредитів та сплата за них відсотків лягає непосильним тягарем саме на плечі народу України, доведеного владою до жебрацтва. Подальше збільшення кредитної кабали неприпустиме для українського народу. Тому справедливою є вимога народу про те, щоб, керуючись світовою практикою розвинених країн, внести зміни до Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» з тим, щоб прийняття рішення про запозичення кредитів від міжнародних та іноземних фінансових установ здійснювалося лише за згодою народу, висловленого за результатами Всеукраїнського референдуму. А на час до затвердження таких змін ввести мораторій указом Президента України, припинивши практику Уряду України позичати кошти кредитів у міжнародних та іноземних фінансових установ.
Майнова несправедливість та національна нерівність в усіх галузях суспільного і державного життя стали основними показниками безперервної кризи в Україні по всіх напрямках і показниках, яка щорічно поглиблюється без будь-яких перспектив на оздоровлення, що об'єктивно зумовлене штучно встановленими антинародними державним та суспільно-політичним устроями на догоду олігархам і всупереч інтересам більшості народу. Фактично в Україні вже встановився рабовласницько-кріпосницький устрій сучасної форми із рабовласниками-олігархами, які можуть безмежно все, та рабами-громадянами, які не дивлячись на декларативно проголошені деякі свободи, позбавлені можливості реалізовувати свої найголовніші права на працю, відпочинок, отримання необхідної освіти, соціальний захист, пенсійне і медичне забезпечення. Вже у 2011 році відбулася формалізація того, що уряд України складається із мультимільйонерів, які в умовах ними ж провокованої і керованої кризи, постійно багатішають, а більшість народу представляє собою масу жебраків, які живуть за межею бідності. Зовнішні ознаки суспільного антагонізму між працею і капіталом є наявними! Значить і надалі устрій України, якщо нічого не змінити, буде становити владу незначної кількості багатих та животіння десятків мільйонів бідних. Інших перспектив цьому не проглядається. І саме це не влаштовує український народ! Це означає, що антагонізм між працею і капіталом, багатими і бідними, повинен вирішитися на користь тої самої більшості, за рахунок праці яких створюються усі багатства і цінності в суспільстві. Так завжди було і буде в історії людства, в силу Божих начал справедливості і рівності. Але все, про вище сказане, сталося з відповідних причин та з волі конкретних людей і їх організацій. І саме по наслідках того, що вже відбулося, хто в Україні отримав до своїх рук загальнонаціональні багатства, власність і що ми спостерігаємо (фіксуємо) сьогодні в державі, можна встановити виконавців цих незаконних, антинародних змін та їх замовників. Тим більше, це потрібно своєчасно зробити напередодні прийняття безглуздого, вкрай небезпечного рішення про вільний продаж земель сільськогосподарського призначення і створення так званого ринку землі, який планується зробити прообразом вже існуючих так званих «ринків» «праці», «капіталів», «підприємництва» тощо. Наприклад, в державі Ізраїль ніхто не подумає навіть обговорювати ідею приватизації земель чи вільного продажу-купівлі земель сільськогосподарського призначення Це заборонено Торою, Талмудом і чинним законодавством Ізраїля, в якому нема Конституції. І саме збереження земель на території Ізраїля у суспільній, державній власності становить основу економічного устрою (базису) країни та є гарантією стабільності виробничих відносин у аграрному секторі держави (кібуци тощо). Але чомусь в Україні саме фахівці та різноманітні експерти єврейського походження, наполегливо радять вищим посадовим особам органів державної влади України скоріше встановити вільний продаж-купівлю земель сільськогосподарського призначення. І саме народні депутати України, які є етнічними євреями, частіше за все через засоби масової інформації переконують українське суспільство у користі запровадження в Україні ринку землі через її вільний продаж-купівлю, хоча на їх етнічній батьківщині (Ізраїлі) вони за це б і слова не мовили. З висоти часу, що минув, ми бачимо, що напередодні розвалу СРСР його вище державне керівництво мало єврейське етнічне походження. Як результат спадковості історичної «естафети», і на сьогодні два десятки наявних олігархів України за своїм національним складом належать до євреїв. В Україні виключно євреї представляють масову культуру, яка впливає через належні їм же телебачення і естраду на мільйони громадян України. А потрібно, щоб галузь культури належала не їм (євреям), а всьому Українському народу виховувала людей у національному дусі слов’янських народів. Власники найбільших всеукраїнських телерадіокомпаній є євреї. Більшість багатотиражних газет в Україні належить євреям. Для легалізації пограбування, знищення самобутності і культури українців, та інших слов’ян в Україні, створений потужний замкнутий неукраїнський інформаційний простір. Народ в Україні відсторонений від впливу на політику і владу, заблокований інформаційно. Майже увесь Уряд (Кабінет Міністрів України) України складається із євреїв. Більшість етнічного складу Верховної Ради України складають особи єврейського походження. А це вже питання національної безпеки для тої нації-народу, того корінного етносу, який на своїй споконвічній і Богом даній території реалізує своє право збереження віри, традицій, мови, культури, та на самовизначення і створення власної держави. Підтвердженням інформаційної експансії в Україні по суті окупаційних ЗМІ та антинародної влади є факт висновку всесвітньої неурядової та некомерційної організації з захисту прав людини Міжнародна амністія (англ. Amnesty International), яка у своєму останньому звіті за 2010 рік відмітила обмеження свободи слова в Україні та погіршення стану із захистом прав людини. Виходячи із вище перелічених фактів, об’єктивним є висновок про наступне. В Україні порушено природнє право рівності для всіх громадян, зліквідоване природнє право народного волевиявлення. Штучно встановлені в Україні антинародні за своїм представництвом та змістом режим панування і вся система державного та суспільного устрою не можуть представлятись та кваліфікуватись інакше, як окупаційними, а сам політичний режим на території держави, як режим іноземної окупації України. Цей режим панування і системи устрою не є ні українськими, ні слов'янськими, як за своєю формою, так і за своїм змістом, що є грубим порушенням міжнародних прав українців та всіх слов'ян на території своєї Батьківщини – власної країни, яку у народу відбирають та привласнюють собі чужеродні етнічні елементи всілякими хитрощами та незаконними оборудками і за підтримки міжнародних іудейських та сіоністських структур засобом експансії фальшивого за економічним змістом американського долара і такого ж євро. Прийнята 21 грудня 2010 року на 65 сесії Генеральної Асамблеї ООН Резолюція [по доповіді Третього комітету (A/65/455)] 65/201 «Загальне здійснення права народів на самовизначення» підтвердила, що загальне здійснення права всіх народів, в тому числі народів, які знаходяться під іноземним та чужоземним пануванням, на самовизначення є основоположною умовою ефективного гарантування та дотримання прав людини і збереження та заохочення цих прав. В цій Резолюції Генасамблея ООН заявила про своє рішуче неприйняття актів іноземної окупації, оскільки вона призводить до попрання права народів на самовизначення та інших прав людини, а також закликала держави, відповідальні за такі акти, негайно припинити свою окупацію щодо інших країн і територій і всі акти репресій, дискримінації, експлуатації та жорстокого поводження, зокрема відмовитися від грубих і нелюдських методів, які, згідно з повідомленнями, застосовуються при здійсненні цих актів щодо відповідних народів. Акти міжнародного права чітко закріплюють і визнають право народу українців на створення своєї власної держави. Зокрема Резолюція 1514 (XV) Генеральної Асамблеї ООН «Декларація про надання незалежності колоніальним країнам та народам» від 14.12.1960 року визначила, що «всі народи мають невід’ємне право на повну свободу, здійснення свого суверенітету і цілісності своєї національної території». В цьому ж документі Генасамблея ООН заявила, що «всі народи мають право на самовизначення; в силу цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток». Українці (78,8% від усього складу населення України), у складі інших слов’янських націй українського народу, вже дійшли до висновку, що є ошуканими і не мають встановлення законодавчим засобом свого політичного статусу, як титульної нації корінного народу українців. Така національна нерівність є і буде причиною постійно наростаючої соціальної та політичної напруги в Україні. І так буде до тих пір, поки цей конфлікт не буде вирішено на справедливій рівноправній основі, згідно актів міжнародного права.
Звернутися до Вас з цією заявою нас спонукає дуже несприятливе становище в нашій країні, яке має ознаки прихованого геноциду по відношенню до слов’янських націй українського народу і його самобутньої традиційної культури. Як видно із вищевикладеного, на поверхню проявилася сіоністська складова, яка діяла при розвалі СРСР, УРСР та побудові сучасної держави в Україні. Про це, у своєму письмовому річному звіті ЦК Компартії України від 1989 року попереджала і свідчить Академія Наук УРСР за особистим підписом і нині діючого Президента НАН України Бориса Патона. Бізнес-еліта, політична еліта, фінансова еліта, культурна еліта та інші прошарки загальносуспільної еліти України за своїм суспільним та етнічним складом стали суто єврейською елітою. І це сталося не в умовах рівноправного змагання особистостей та їх інтелектів, а це стало наслідком майнового розшарування, соціальної несправедливості та національної нерівності, які швидко відбулися впродовж останніх двадцяти років при впливі відповідних міжнародних кіл. Це не влаштовує і не може влаштовувати слов’янську більшість українського народу і особливо його основну і найбільш чисельну державотворчу за своїм етнічним складом українську націю. Доказом цьому є історія українського народу та всесвітня історія. Впродовж десятків років політична система і система внутрішньої безпеки захисту національних інтересів українського суспільства на території УРСР сформувала об’єктивні оцінки зовнішніх загроз національним інтересам країни. Зокрема у своїй книзі «Иудаизм». – Москва, «Политиздат», 1966; дослідник єврейського походження Моісей Соломонович Бєлєнький визначив: «Сионизм – националистическое движение еврейской буржуазии». (стор.93). Інший дослідник цієї проблеми Григорій Леонідович Баканурський у своїй книзі «Иудаизм и современность». – Москва, «Знание», 1978; визначив сіонізм, як одне «из самых воинственных и шовинистических проявлений буржуазного национализма» (стр.28), а також «идеологией и политикой крупной еврейской буржуазии» (стр.31). Баканурський Г.Л. також підкреслив: «Иудаизм – это религия, а сионизм – это реакционное политическое и идеологическое движение. Сионизм идеологически опирается на иудейскую религию…(стр.32). В іншому своєму дослідженні «Ложные доктрины, реакционная политика: Критика союза иудейской религии и сионизма». – Одесса: Маяк, 1982. – 240с. Баканурський Г.Л. визначає сіонізм, як «реакционную националистическую идеологию, политику и систему организаций крупной еврейской буржуазии, сросшейся с империалистическими кругами Запада, в первую очередь США». (стр.7). Також він підкреслює, що «Иудейский клерикализм сообща с сионизмом выполняет классовую роль защитника интересов монополистической буржуазии и направлен против интересов трудящихся в том числе еврейского происхождения» (стр.8). Основний спосіб впливу сіоністських структур в Україні, як вже наявного прошарку монополістичної буржуазії в особі олігархів та мультимільонерів майже виключно єврейського походження, – відверта брехня, цинізм, неправда і спотворення істини, використання всіх без винятку інших гріховних якостей людської особистості, які реалізуються через розбещення, наркоманію, алкоголізм, кримінальне збагачення, бездуховність (див. http://micha-e.livejournal.com/336668.html і http://www.youtube.com/watch?v=jv85nOhCHcg), примусове тунеядство тощо. Продемонстрована в постійній експозиції на Інтернеті аморальна поведінка київських багатіїв сіоністів-іудеїв, які порушують закони України та проявляють цинізм і неповагу до українського суспільства, слов’янської духовності, української культурі і традиціям. Таким чином, видно, хто саме впливає на зовнішню та внутрішню політику та економіку України і чий вплив шкодить правам та інтересам найбільшого корінного народу українців в реалізації своїх законних прав і свобод! Це міжнародне єврейство, кероване сіоністськими колами, має свої керівні центри у США, Росії, Європі, Ізраїлі та в інших країнах сучасного світу. Тому, ми вимагаємо від Президента, як гаранта Конституції України, не тільки дослухатися того занепокоєння, яке висловлено в цьому документі, а ще й зробити відповідні дії реагування щодо зміни ставлення органів державної влади до української етнічної більшості та тих перешкод, які чинять їй сіоністські і реакційно-релігійні іудейські структури всередині України. Останнім часом, за діями правоохоронних органів спостерігається «боротьба з інакомисленням», а саме почастішання фактів політичного переслідування «правовими» засобами громадян слов’янського походження. Підставою цьому обирається, як не дивно, ст.161 Кримінального кодексу України («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань»). Хоча саме по цій статті треба притягати до відповідальності радикальних іудейських сіоністів, які проповідують відвертий расизм. Такими міліцейсько-прокурорськими та судовими переслідуваннями християн і слов’ян з боку іудеїв останні лише підтверджують, що в Україні правлять саме іудеї-сіоністи. У нас є підстави вважати, що, без докорінної зміни подальшого курсу розвитку України, чітко спланована і задана світовим сіонізмом та структурами «Хабаду» програма і тенденції триватимуть і надалі в Україні. Переважна більшість цих справ ініціюється єврейськими діячами або іудейськими організаціями, які провокаційно звинувачують представників корінного народу України в «антисемітизмі». При цьому переважна більшість обвинувачених та переслідуваних відносить себе до українських, слов’янських патріотів. Ззовні, в українському суспільстві, фіксуються факти негативних висловів на адресу єврейства, що деякими представниками правових органів та установ кваліфікується, як порушення рівноправності громадян в залежності від їх расової, національної належності або релігійніх переконань. Однак, по зазначених вище фактах, жодного разу не розглядалася причина таких негативних висловів й першоджерела напруги в даних міжетнічних загостреннях. Адже головне питання, яке належить з'ясувати органам влади, правоохоронним органам: чи відповідають істині, чи ні негативні оцінки єврейства слов’янськими патріотами по суті, на які спрямовані заперечення? Якщо не відповідають - тоді мова може йти про приниження євреїв і про порушення релігійної та національної ворожнечі. Якщо відповідають - то подібні оцінки виправдані і, незалежно від їхньої емоційності, вони не можуть кваліфікуватися як принизливі, збуджуючі ворожнечу і т.п. (Наприклад, назвати здорову людину інвалідом - принизливо для неї, але назвати інвалідом скалічену людину - це правдива констатація факту.) Крім того, оскільки в даному міжетнічному загостренні відносин присутні дві сторони (звинувачувач і обвинувачений), слід з'ясувати: яка з сторін почала цей конфлікт першою і відповідальна за нього, і чи не є дії обвинувачуваних самообороною від агресивних дій звинувачуючої сторони? З цих питань в усьому світі існує велика кількість загальновизнаних фактів і джерел, на підставі яких можна зробити безперечний висновок: негативні оцінки українськими слов’янськими патріотами типових для єврейства дій проти неєвреїв відповідають істині, причому ці дії не випадкові, а передбачені в талмудичному іудаїзмі та практикуються два тисячоліття. Таким чином, інкриміновані патріотам висловлювання і публікації не стільки проти усіх євреїв, скільки проти тих, хто сповідує погляди іудео-сіонізму, у більшості випадків є самообороною, яка буває не завжди стилістично бездогано оформленою, але об'єктивно справедливою і цілком законною за своїм змістом та виправданою по суті. На підтвердження звертаємо Вашу увагу на поширену в Україні, офіційно видану в Москві Конгресом Єврейських Релігійних Організацій і Об'єднань в Росії (КЕРООР) книгу «Кицур Шульхан Арух», надруковану вже не одним тиражем. Це скорочене видання іудейського зводу законів «Шулхан арух», складеного кілька сторіч тому на основі «Талмуда» і обов'язкового до виконання донині, а також електронна версія зазначеного видання, розміщеного в мережі Інтернет: http://istok.ru/library/learn-n-teach/classic/shulhan-aruh/. У вступі до книги у виданнях 1999 і 2001 рр. голова виконкому КЕРООР рабин Зіновій Коган робить таке відверте визнання: «Редакційна Рада КЕРООР визнала за необхідне опустити в цьому перекладі деякі галахічні вказівки ..., розміщення яких у виданні російською мовою було б сприйняте населенням Росії, яке не дотримується іудаїзму, як неспровокована образа. Читач, який захоче прочитати «Кицур Шульхан Арух» в ідеально повному обсязі, запрошується в єшиви, щоб вивчити цю та багато інших святих книг в оригіналі». Тобто, один з лідерів російського єврейства, якого дослухаються євреї в Україні, визнає образливими для неєврейського населення Росії, (в т. ч. й України) деякі положення даного іудейського кодексу поведінки, але вважає за можливе запрошувати своїх одноплемінників (зрозуміло – виключно євреїв) для вивчення цих образ в єшивах - єврейських школах, фінансованих із залученням коштів з міжнародних джерел, державного та місцевих бюджетів. Втім, навіть у даному відцензурованому виданні ми знаходимо наступні положення: - У «Законах про ідолопоклонство» (Глава 167) говориться, що «5. Фігура з двох перехрещених палок, якій поклоняються, заборонена до використання» - тобто християнство зараховується до ідолопоклонства і всі розпорядження про ставлення до ідолопоклонників («акумів») мають на увазі в Росії (країні з переважаючим християнським віросповіданням), в т. ч. Україні, насамперед християн (с. 389). - Побачивши припис «ідолопоклонського дому» (тобто храму) вимовляти йому прокляття: «Будинок гордих викорчує Б-г», а при вигляді зруйнованого храму вигукувати: «Б-г відплати виявився!». Мало того, далі пропонується такий варіант цього припису: «деякі вважають, що мова йде про будинки неєвреїв, що живуть у мирі, спокої і багатстві» (сс. 389-390). - Прирівнювання неєврея до екскрементів (сс. 47 і 48). - Заборона навчати неєвреїв ремеслу (Глава 165, с. 390). - «19.Єврейці не слід допомагати неєврейці при пологах», крім як у випадку, «щоб не викликати ворожнечі до нас ... але тільки за плату »(Глава 167 с. 390 Закони ідолопоклонства). - «Якщо людина взяла в борг у неєврея, а той помер, він має право відмовитися платити його синові, який не знає точно, чи брав цей єврей у борг у його батька» (с. 405). - При грошових розрахунках «якщо неєврей помилився сам, дозволяється скористатися його помилкою» (с. 406). - «4.Заборонено зраджувати (віддавати) єврея в руки неєврея, чи йде мова про життя єврея або про його майно, і неважливо, чи робиться це за допомогою якої-небудь дії або словами; і заборонено доносити на нього або вказувати місця, де заховано його майно» (Глава 183, с. 408) - настійно просимо зауважити: це стосується приписаного євреям поводження на слідстві і суді. У «Законах про позивача, відповідача та свідків» (Глава 181) зазначається: «якщо між двома людьми (людьми вважаються виключно євреї), стався спір і вони не змогли домовитися поміж собою по-доброму, і їм доводиться йти до суду, вони повинні йти до єврейського суду, і їм заборонено судитися перед неєвреями та в їх судових інстанціях навіть в тому випадку, якщо їх закони співпадають з єврейськими. Навіть якщо обидві сторони згодні судитися в неєврейському суді – все одно це заборонено». Такі норми іудейських Законів діють на території України в обов’язковому порядку, підриваючи основи правосуддя і конституційного ладу України. Іудеї-рабини, які в Україні є виключно громадянами Ізраїля, вже досягли мети, що на території України вони не тільки закликають ігнорувати Конституцію і закони України, але й, зокрема, бойкотувати судове законодавство України, всю його державну правоохоронну систему, і вирішувати спори у позасудовому порядку, позбавляючи контролю держави Україна та українського суспільства за майном, фінансами і справами, які належать євреям. А майно це було загальнонародною власністю (державною) і підступно, у злочинний спосіб вилучено у всього нашого народу і виключно фіктивно, формально, начеб-то, належить євреям. Рабинські суди на чолі із рабинами вже давно діють в усіх регіонах України. Таким засобом по всій території України відбувається будівництво і розширення кланових спільнот та кримінальних корпорацій на чолі із рабинами-хабадівцями. При розгляді спорів і різних конфліктів ці суди керуються не законами України та законодавством нашої держави, а законами «Шулхан Аруха» та іншими талмудичними законами, які містяться в інших джерелах іудейської релігії («Танія», «Кіцур Шулхан Арух» тощо), підміняючи українські закони держави законами єврейсько-іудейського кагала. Такий злочин проти основних засад держави є неприпустимим і про нього не можуть не знати Служба Безпеки України та інші правоохоронні органи. А якщо знають і не реагують, то в тому їх прямий інтерес, щоб і далі наносити шкоду національним інтересам України та його народу. Дивного в цьому нічого нема, бо керування Служби Безпеки України чомусь довірено не представнику корінного (автохтонного) етносу країни, а єврею-олігарху Валерію Хорошковському, який також вже неодноразово продемонстрував спільність своїх особистих інтересів та дій із міжнародним єврейством та світовим сіонізмом. Це потребує негайного рішення Президента України про зняття з посади Голови Служби України В.Хорошковського і призначення на цю посаду людини слов’янського походження, яка неодноразово демонструвала свої якості патріота своєї нації. В тих же «Законах про позивача, відповідача та свідків» (Глава 181) зазначається процедура формування рабинського суду на противагу судам України: «11.Якщо в місті нема таких мудреців, які можуть бути членами рабинського суду, - членами суду обирають самих хороших і мудрих людей міста, за думкою мешканців міста, і вони будуть судити, хоча і не годяться на роль суддів, щоб люди (євреї) не йшли до неєврейського суду». Таким чином, за допомогою рабинів та залучених ними авторитетів єврейського походження різного рівня, досягається максимальна криміналізація і закритість єврейської спільноти від усього українського суспільства. У вступі до цієї книги глава виконкому КЕРООР Коган пише, що «Талмуд - неперевершений пам’ятник єврейського генія», а дана витримка його моралі, «Кицур Шульхан Арух» - «хрестоматія єврейської цивілізації нашого часу ... Ця книга вам абсолютно необхідна. Ви можете чинити так, як в ній написано, і бути впевненими, що виконали волю Вс-вишнього ». А головний рабин Росії А. Шаєвич зазначає у передмові книги, якою користуються євреї в Україні: «Інтерес до цієї книги перевершив найсміливіші наші очікування. Величезна кількість вдячних відгуків від самих різних людей протягом усього цього часу приходить на нашу адресу. Ще більша кількість листів містить настійні прохання допомогти в придбанні цього видання ». Таким чином, це не історичний пам'ятник, а керівництво до дії. Наочним є той факт, в Україні організації радикального іудаїзму «Хабад» здійснюють пропаганду і поширюють вчення, засновані на ідеях расової переваги євреїв над українцями і всіма іншими слов’янами та намагаються виправдати або заохочують расову ненависть і дискримінацію в якій би то не було формі. Отже організоване єврейство, кероване міжнародними сіоністськими колами, в т. ч. й засобом діяльності структур «Хабаду», не дає можливості українцям, всім слов’янам, виконувати свою місію державного самовизначення і виконувати функцію автохтонів. Сіоністська діяльність представників організованого єврейства в Україні спрямована на ослаблення духу української нації і всіх слов’янських народів на українській землі. Більше того, вище наведені єврейські документи (під виглядом іудейських) та факти свідчать про те, що сіонізм і структури Хабад в Україні, засобом поширення ідей брехливого людиноненависницького вчення «Кіцур Шулхан Арух», в масштабах світового простору, здійснюють не просто високоорганізовану і системну, цілеспрямовану злочинну діяльність за змовою численних посвячених на це іудеями-клерікалами євреїв-сіоністів, а скоюють ці масові злочини з особливими цинізмом та демонстративністю проти українців та всіх нежидів на території країн їх перебування та у всьому світі в цілому. Ми вважаємо, що вже на підставі одного цього офіційного єврейського видання правоохоронні органи України повинні були б згідно зі ст. 35 Конституції України припинити поширення релігії, яка збуджує у єврейства ненависть до іншого «населення України». Тим більше, якщо заглянути в «ідеально повний обсяг неперевершеного пам'ятника іудейської моралі» - «Шулхан Аруха», що вивчається в єшивах – єврейських школах, де також порушується принцип статті 35 Конституції України щодо відокремлення від держави церкви і релігійних організацій, в т. ч. і іудейських релігійних організацій «ХАБАД», які мають розгалужену мережу по населених пунктах в Україні, а школи від церкви. В Україні єшиви не відокремлені від синагог та іудейських релігійних громад, чим порушується конституційний порядок і національне законодавство. А єврейських дітей в єшивах навчають Талмуду, «Шулхан Аруху», які наповнені ненавистю та презирства до усіх неєвреїв, зокрема на території України. В подальшому збереження таких порядків є неприпустимим, особливо щодо слов’янських націй українського народу, які представляємо ми, хто підписав цей документ. На території України сьогодні діє ціла добре розгалужена і фінансована мережа структур руху «Хабад», всесвітня штаб-квартира якого знаходиться в районі Бруклін м.Нью-Йорк (США). Одного із активістів, а потім і керівника (з 1950 р.) цього руху Любавичського Ребе, рабина Менахэм Мендель Шнеерсона було вислано з Радянського Союзу у 1927 році разом з його тестем Ребе Раяц із Любавич, за організаційну діяльність на шкоду радянському суспільству. Ребе Менахэм Мендель Шнеерсон очолив рух Хабад у 1950 р. і став розсилати емісарів (шлюхім) в ті місця світу, де проживають євреї. На сьогодні по світу діють 4600 емісарів, з дві сотні яких знаходяться постійно на території України і є громадянами Ізраїлю. Вперше після 1927 року ці емісари, в статусі рабинів міст та областей і члени їх сімей, здійснюють на території України не тільки релігійну, але й розвідувальну, комерційну, судову та інші форми організаційно-розпорядчої і організованої злочинної діяльності переважно у латентних (прихованих) формах. При цьому, відповідно до вимог статті 24 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»: «Священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші представники зарубіжних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, - можуть займатися проповідуванням релігійних віровчень, виконанням релігійних обрядів чи іншою канонічною діяльністю». Але рабини, як іноземні громадяни, громадяни Ізраїлю, фактично незаконно займаються громадською та політичною діяльністю на території України. Доказом цьому є той факт, що рабини майже усіх областей України та значної кількості міст України очолюють іудейські релігійні громади, не будучи громадянами України, про що свідчать численні документи за їх підписами в різні органи, установи та організації на бланках зазначених організацій. Окрім цього, іноземні громадяни, громадяни Ізраїлю – рабини, також представляються в державних органах, як керівники єврейських громад населених пунктів. Ця обставина також є грубим порушенням вимог статті 19 Конституції України щодо бездіяльності контролюючих органів, які зобов’язані своєчасно припиняти незаконну діяльність іноземних громадян на території України. Відповідно до вимог статті 1 та статті 34 Закону України від 16.06.1992 № 460-XII «Про об’єднання громадян» тільки громадяни України мають право очолювати громадські організації та об’єднання громадян на території України. Зазначена вище оставина тільки підсилює міжетнічне та міжнаціональне протистояння в Україні, яке постійно провокують вищезгадані рабини-іноземці. Якщо зараз в Україні не вирішити цю проблему так, як вона була вирішена у 1927 році в СРСР, то однозначним є прогноз на подальшу ескалацію напруженості в українському суспільстві, пов’язаної із роздмухуванням ізраїльськими рабинами національної нерівності та зневаги до так званих «гойських націй» аж до рівня національної ворожнечі та можливості провокації громадянської війни на території України. Така напруга поки свідомо не фіксується органами влади на офіційному рівні і має латентний (прихований) характер, який помилково відносять до «побутового» рівня, або ж до рівня окремих кримінальних проявів з боку деяких громадян України. Культура, національні традиції та історична пам’ять українського народу ніколи не сприймуть того, що останні два десятиліття подається нашому суспільству. Нові, єврейські власники ЗМІ в Україні, особливо власники телеканалів, нав’язали українцям та іншим представникам слов’янських націй країни, підміну національних духовних цінностей слов’янських людей, їх культури і традицій на матеріальні, грошові активи «вільної конвертації» для зручності іноземного панування на землях України. Відразу заспокоїмо вищих посадових осіб держави тим, що із забороною діяльності на території України реакційних, іудейсько-націоналістичних, а ще точніше – нацистських структур Хабаду та сіонізму, не з’явиться проблема із світовою спільнотою щодо заборони іудаїзму в Україні, як релігії. Про таку заборону мова не йде. В іудаїзмі є багато релігійних течій, в тому числі і поява нових, що дозволяє вести мову про те, щоб дозволити діяльність в Україні тих релігійних іудейських громад, які за духовне джерело своєї діяльності визнають виключно Тору (п’ятикнижжя Моісея) і не визнають інших писань людського походження із відповідними людиноненависницькими тлумаченнями та викривленнями на адресу виключно всіх неєвреїв. Прикладом ліберальних іудейських громад є громада на чолі із Е.Ходосом у м. Харкові. Треба звернути увагу і на гасло талмудичного змісту, яке діячі сіоністського спрямування нав’язали президентському оточенню у 2010 році: «Україна для людей!» В такому сенсі це гасло означає, що «Україна для євреїв!», бо людьми, згідно Талмуду і «Шулхан Аруху» є виключно євреї. Представники інших націй не належать, за версією талмудистів, до людей. Широкі кола інтелігенції та громадськості України обурює цей факт, і ми також просимо зняти із політичного вживання це гасло, і більше не намагатись використовувати алогічні езопові словесні форми для підняття духу невеликої групи тих історичних гостей, які хочуть бути господарями у нашій Батьківщині. Будь-яка країна світу існує виключно для людей! Тому безглуздо підкреслювати і вживати таку аксіому для України. Ми усі є людьми за фізіологічним та духовним визначенням, і будуємо свою державу для себе, а не для когось! Владі України також вкрай важливо зважити на те, що при все зростаючому в Україні впливі “Хабаду» центр реальної влади і прийняття рішень державного та територіального значення все більше і більше віддаляється від держави України та українців. Внутрішньоукраїнські органи влади все менше і менше відіграють роль керманича українського суспільства. Це небезпечно для майбутнього України, для збереження її незалежності та суверенитету. Щоб підкреслити крайню небезпеку подальшого підсилення і зміцнення іудейсько-сіоністських структур в Україні, скористаємося також перекладами «Шулхан Аруха» з іудейського амстердамського видання, зробленими судовим експертом, вченим-гебраїстом доктором К. Еккер для судового процесу в Німеччині в 1883 р. (Dr. K. Ecker. Der “Judenspiegel” im Lichte der Wahrheit, - eine wissentschaftliche Untersuchung. Paderborn . 1884; російський переклад: д-р К. Еккер. «Єврейське зерцало» в світлі істини. Наукове дослідження. М., 1906). Цей суд євреї порушили у зв'язку з тим, що один з їхніх одноплемінників (Юстус-Бріман), що перейшов у християнство, опублікував антилюдяні закони «Шулхан Аруха» і Талмуда, але суд виправдав публікатора, знайшовши переклад відповідним першоджерела. Д-р Еккер лише виправив дрібні неточності - виправлений ним текст наведемо нижче в характерних уривках з вказівкою точних єврейських джерел (грунтуючись на довірі до кваліфікації німецького експерта-гебраїста і німецького суду). - «Його [неєврея] насіння розглядається як насіння (сімя) худоби» (Тосефта - доповнення до талмуду Кетубот, 3 б). «Заради [померлих] слуг і служниць ... не говорять слів розради тим, хто залишився після них, а треба сказати йому [єврею-господарю]: «Так відшкодує тобі Бог твій збиток», абсолютно так само, як говорять людині, коли в нього здохне бик або осел »(Іоре де'а 377 - 1). - «Забороняється рятувати їх [неєвреїв-акумів], коли вони близькі до смерті. Наприклад, коли побачиш, що один з них упав у море, то не виручай його, навіть якщо він хоче заплатити ... Можна іспитувати ліки на акумові, - чи корисні вони? »(Іоре де'а 158-1). - «Гроші акумів суть як би добро безгоспне і кожен, хто прийшов першим, заволодіє ним». «По відношенню до акума не існує обману» (Хошен га-мішпат 156-5, Хага; 227-26; 348-2, Хага). - «Коли єврей обікрав акума і його [єврея] примушують до присяги ..., тоді він повинен у серці своєму оголосити присягу недійсною, тому що він примушується до неї» (Іоре де'а 329-1, Хага). - Увага: це знову стосується поведінки іудеїв під час слідства і суду! - «Коли про кого-небудь встановлено, що він тричі зраджував єврея або його гроші акумові, тоді треба відшукувати шляхи і способи зжити його зі світу». «У витратах, зроблених для того, щоб зжити зрадника зі світу, повинні брати участь всі жителі (євреї) місцевості» (Хошен га-мішпат 388-15 і -16). - «Зрадника дозволяється вбивати на всякому місці, навіть і в наш час. Вбити його можна раніше, ніж він встигає зробити донос [може принести збиток «або на тілі, або в грошах, хоча б їх було небагато »]... і кожен, хто перший уб'є, набуває заслугу.»(Хошен га-мішпат 388-10). - «Єврей-вільнодумець, тобто той, який здійснює богослужіння акумів ... вбивати всіх таких - добра справа. Коли є влада вбити їх всенародно мечем, тоді нехай це сповниться, а як ні, то їх треба обплутувати всіляко, щоб заподіяти їм смерть. Наприклад, коли побачиш, що один з них впав в колодязь і в колодязі стоїть драбина, тоді поспішай витягти її, кажучи: «От у мене турбота, - треба зняти мого сина з даху, і я тобі зараз принесу її назад» і т. п.» (Хошен га-мішпат 425-5). Всі ці тексти, ідентичність яких вже доведена (що важливо!) в німецькому суді, підтверджуються і групою сучасних молодих рабинів та «семінаристів»-ешіботніков, виступаючих проти даної расистської моралі. Наприклад, ізраїльським письменником І. Шаміром в журналі «Наш сучасник» (2004, № 11) опубліковано такі діючі приписи, проти яких протестують ці совісні євреї, в тому числі на сайті http://www.talkreason.org: - «Євреї - повноцінні, досконалі істоти; неєвреї, зі свого боку, хоча і люди, проте неповноцінні та недосконалі. Різниця між євреями та іншими народами подібно відмінності між душею і тілом або між людьми і тваринами ... Різниця між душею єврея і душею неєврея більше, глибше і значніше, ніж різниця між душею тваринною і людською душею». - «Заборона ненавидіти (іншої людини) відноситься виключно до євреїв ... Єврейський закон дозволяє мстивість і злопам'ятність по відношенню до неєвреїв... Єврей не повинен сумувати ... навіть по своїх найближчих родичах-неєвреях ». - «Кожен ідолопоклонник (як єврей, так і неєврей) повинен бути засуджений до смертної кари ... коли не існує відповідного повноважного суду, всякий єврей має право і навіть зобов'язаний убити єврея, який беззаперечно є ідолопоклонником... Щодо християнства існують розбіжності між авторитетами, однак переважна більшість їх також вважає християнство ідолопоклонством ». До всього цього можна додати і слова з молитви Шефох, в якій євреї напередодні своєї пасхи закликають свого «бога» «винищити з-під неба» всі інші народи. Ми дуже цінуємо той факт, що в неприйнятті цього іудейського людиноненависництва з нами цілком однодумні найбільш чесні представники єврейського народу, такі громадяни Ізраїлю, як Ісраель Шахак з Єрусалимського університету та Ісраель Шамір, які засуджують мораль «Шулхан Аруха» і в талмудичній теорії, і в державній практиці єврейської влади по відношенню до палестинців (див. також публікації І. Шаміра в журналі «Наш сучасник», 2003, № 10). Слід зазначити, що навіть наведені вище вбивчі приписи - це донині не тільки теорія, але й практика. Так, колишній голова харківської єврейської громади Е. Ходос опублікував докази («Сокира над православ'ям, або Хто вбив отця Меня». Харків, 1999) з обвинуваченням членів єврейського руху Хабад в убивстві в 1990 р. священика-єврея о. Олександра Меня (який «здійснював богослужіння акумів» і мріяв про створення «єврейської православної церкви», що вважається кримінальним злочином за законами держави Ізраїль), але цими свідченнями влада не зацікавилися. Злочинців покладено шукати тільки в середовищі «слов’янських антисемітів». Харківський рабин іудейської релігійної громади ліберального спрямування Е.Ходос у своїй книзі «Еврейский фашизм или Хабад – дорога в ад. Тайный знак – черная метка». – Киев, 2005. – 128с., як знавець проблем іудаїзму в Україні, дає визначення організаціям Хабаду, як «иудео-нацистской секты», що не може залишити поза увагою керівників держави Україна. На підставі процитованих правил і практики єврейської поведінки неважко зрозуміти, чому постійним супутником єврейства у всіх народах був горезвісний «антисемітизм», - тобто неприйняття даної іудейської моралі. Саме тому євреї не мали рівноправності в християнських державах і домоглися його лише в результаті реалізованих за їх же участі буржуазних і соціалістичних революцій шляхом повалення традиційної влади. Так само і в Російській імперії євреї, після безуспішних спроб царського уряду зробити їх «такими як всі», позбулися в XIX ст. рівноправності: не тому, що були євреями по крові (імперія була багатонаціональною); не тому, що були нехристиянами (такими були і мусульмани, буддисти і ін); а тому, що єврейська релігія - антихристиянська і людиноненависницька, антиправова, антиправославна, яка доходить до ритуальних вбивств в середовищі своїх особливо завзятих прихильників. Багато випадків цього ритуального екстремізму теж були доведені в суді (див., наприклад, дослідження, проведене в дореволюційному міністерстві внутрішніх справ: В. І. Даль: «Розыскание о убиении евреями христианских младенцев и употреблении крови их», СПб., 1844). Духовну причину цього людиноненависництва роз'яснює Євангеліє словами Христа про єврейських духовних вождів, що відмовилися від Бога Отця і тому відкинули і розіп'яли Сина Божого: «Ваш батько диявол, і ви хочете виконувати похоті батька вашого; він був душогуб споконвіку» (Ів. 8:19, 44). Це загальноприйняте в християнстві пояснення іудейської агресивності як форми сатанізму. Його висловлювали відомі філософи-інтелігенти, яких неможливо запідозрити в антисемітизмі. Наприклад, А. Ф. Лосєв («Джерело». М., 1996, № 4. С. 117-122), о. Павло Флоренський (див. у книзі: В. В. Розанов. «Сахарна», М., видавництво «Республіка», 1998, с. 360) і о. Сергій Булгаков: єврейство, яке відкинуло Христа, стало «лабораторією всяких духовних пороків, які отруюють світ і особливо християнське людство» («Вісник РХД». Париж. 1973 № 108-110, с. 72). Навіть іудео-християнин о. Олександр Мень, який боровся проти «антисемітизму», стверджував, що єврей, який відкидає християнство, «зраджує себе і легко виявляється у владі темних сил» (журнал «Євреї в СРСР», 1975, № 11). Це, на жаль, і сталося з більшою частиною єврейського народу (на відміну від його малої частини, яка прийняла християнство). Але він у своїй масі цього не хоче усвідомити і вважає, що така констатація істини Христом і слідом за Ним християнами є «образливою» для євреїв. Єврейські позивачі часто направляють своє звинувачення в «антисемітизмі» проти цієї істотної частини самого християнського віровчення, вимагаючи його фактичної заборони. Однак ми не можемо погодитися із забороною на православне знання про сенс історії як боротьби сил добра (на стороні Церкви) і сил зла (на стороні протилежної людиноненависницької релігії, що готує царство антихриста). Слідуючи заповітам православних Отців Церкви, ми не можемо слідувати помилковому розумінню терпимості, що насаджується як смиренність перед гріхом, злом, брехнею і в даному випадку богоборством. Православний повинен саме з поваги до образу Божого, закладеного в кожній людині, і заради порятунку його душі, відверто вказувати євреям (іудеям-сіоністам) на їх небезпечне ухилення від істини. У цьому також і з християнської точки зору полягає прояв справжньої любові до людей, бо тільки звернення до істинної християнської віри може врятувати єврея. «Толерантне» ж потурання єресям і сатанізму лише сприяє їх духовній загибелі. А під їхнім натиском - і багатьох їхніх жертв. Слід відразу відповісти і на можливе заперечення, що слов’янські патріоти, які критикують євреїв, не завжди проводять відмінність між релігійними і нерелігійними євреями, тоді як більшість з них не вважають себе віруючими іудеями й не вивчають «Шулхан Арух». Однак багато поколінь відокремленого життя єврейства серед інших народів (у цьому був сенс єврейського кагалу як «держави в державі» - див. книги єврейських авторів: «Антисемітизм в стародавньому світі» С. Лур 'є і «Книгу кагалу» Я. Брафмана) призвели до того, що мораль «Шулхан Аруха» стала частиною єврейської національної самосвідомості навіть у його секулярному вигляді. Такий висновок зробила відома єврейська письменниця-соціолог Х. Арендт: «Саме в процесі секуляризації народився цілком реальний єврейський шовінізм ... Уявлення про обраність євреїв перетворилося ... в уявлення, що євреї нібито сіль землі. З цього моменту стара релігійна концепція обраності перестає бути сутністю юдаїзму й стає сутністю єврейства »(« Антисемітизм »/ /« Синтаксис ». Париж, № 26, 1989). Цей «реальний єврейський шовінізм» і безцеремонність у дусі «Шулхан Аруха» наочно проявилися як під час страшного геноциду над слов’янським православним народом у 1920-1930-і роки (після чого євреям треба бути особливо стриманими у звинуваченнях проти слов’янських патріотів), так і в ході руйнування СРСР і посткомуністичних реформ в Україні, що відобразилося й у незаконному присвоєнні державної власності як начебто «безгоспної», і в складі нового правлячого шару: «в уряді повно євреїв», - пишається рабин А. Шаєвич («НГ-Фігури і особи », 1998, № 16), а також інші рабини (усі ізраїльтяни) на території України. Таким чином, їх відповідний вплив на життя країни виявився абсолютно непропорційно їх чисельності (0,22% євреїв від усього складу населення України за даними останнього перепису 2001 року) на шкоду інтересам всіх інших народів країни й особливо державоутворюючого українського народу. Така національна нерівність у всіх сферах суспільного життя (політика, підприємництво, культура, наука тощо) веде до постійно зростаючої соціальної напруги в усьому українському суспільстві. Саме іудейське талмудичне віровчення, яке поширюється в діючих синагогах на території України, в єврейських освітніх школах, а також мережі їх національних культурних і духовних центрів не тільки є протиправним, а ще й таким, що посягає на моральність населення України неєврейського походження, порушує права і свободи людей, якими є не тільки євреї, як про це визначається в іудейських релігійних талмудичних джерелах, але й усі інші громадяни в Україні. Іудейське віровчення в тому вигляді, як його сповідують і поширюють в Україні під виглядом релігійних структур «Хабаду», створює привілеї та обмеження за ознаками рас, релігійними та іншими переконаннями, етнічного та соціального походження, майнового стану та іншими ознаками. Наслідком цих протиправних проявів повинні бути заходи з боку держави, про які йдеться в статтях 35 і 36 Конституції України, а саме, коли право на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене законом в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей (ст.35), а також обмеження, встановлені законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей (ст.36). Таким чином, вже для влади України, знов постала проблема щодо найскорішого вирішення питання про припинення подальшої присутності структур «Хабаду» на території нашої держави. В безлічі літературних джерел та виступах по телебаченню єврейські дячі та журналісти участь єврейства у суспільних процесах останніх 20-ти років називають «демократично-капіталістичною революцією» свідомо викидаючи з цього процесу головний його етнічний фактор щодо священних прав українців і всіх слов’ян на свою власну національну державу Україна. «Єврейська і навколоєврейська інтелігенція була на пострадянському просторі одним з головних носіїв західно-ліберальної ідеології, стала ідеологом цієї революції». Тому «євреї мають більшу питому вагу в політиці Росії, України та бізнесі, ніж у політиці та бізнесі будь-якої іншої християнської країни». Це вони називають «єврейським щастям». Самі єврейські олігархи відверто розповідають у ЗМІ про витоки свого «щастя» у здійсненій ними революції. Сам Прем’єр-міністр України М.Азаров у ході останнього візиту до Ізраїлю підмітив, які великі капіталовкладення роблять українські олігархи (єврейського походження) на території цієї країни, будуючи різні культові споруди та об’єкти бізнесу. Таких доходів і таких прибутків, які можна було заробити в Україні, не можна було заробити ніде. Більша частина капіталу тут належить єврейському бізнесу. За такого стану речей в України (влади держави) все менше і менше залишатиметься суверенітету і незалежності. Якщо зараз не почати щось міняти, в Україну дуже швидко зайдуть транснаціональні корпорації, контрольовані міжнародним єврейсько-сіоністським капіталом, які спираються на силу зброї США та НАТО. Вперше за тисячу років з моменту поселення євреїв на території держав слов’янських народів, євреї отримали реальну владу в цих країнах. При цьому Е.Тополь та інші чуйні євреї (наприклад, Ю. Нудельман та ін.) підкреслюють, що руйнівна і своєкорислива політика єврейських олігархів, що принижує слов’янські народи, провокує ворожість цих народів до євреїв. Ми просимо Генеральну прокуратуру України врахувати ці думки представників єврейського письменництва і журналістики, як визнання відповідальності єврейської сторони за сучасне загострення українсько-єврейського конфлікту. Тим більше, що для утримання незаконно захопленої так ними названої «безгоспної» держвласності і своєї влади цей правлячий національний прошарок єврейської національної меншини веде цілеспрямовану політику розпаду української традиційної народної моральності й витравлення слов’янських національних духовних цінностей, прагнучи перетворити весь наш народ у тваринну масу без віри і традицій - так простіше керувати ним і легше придушувати його опір. У цьому можна бачити явні ознаки духовного, а на цій основі і фізичного геноциду нашого народу в сучасній Україні та на всьому історичному слов'янському просторі. Зокрема, саме євреї чинили опір викладанню в школах «Основ православної культури» і саме з ініціативи євреїв нам, державоутворюючому українському народу, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року та іншими актами бездіяльності на наші вимоги заборонено вказувати в паспорті громадянина України свою національність. Історично підтверджено фактами, що саме євреї, які різними оманами і підступністю, діючи організовано і приховано домінуючи в усіх гілках державної влади в пострадянській Україні, наполягали на скасуванні графи про національність у паспорті, а причину цього пояснюють тим, що «євреї зайняли високі пости в адміністрації». Тобто, навіть вони самі добре розуміють та чітко усвідомлюють, яке уявлення про їх національність склалося у неєвреїв, і тому прагнуть приховати свою національну приналежність - це теж багато про що говорить, зокрема, і про побоювання неминучої відповідальності за те все, що вони роблять проти слов’янських народів на території України, і, в першу чергу, українського народу. Саме повернення графи про національність громадян України в документах про особу – це стане першим кроком для подолання національної несправедливості в Україні. З інших численних прикладів витравлення наших національних духовних цінностей не можемо не звернути Вашої уваги, пане Президенте України та пане Генеральний прокурор, на політику в галузі культури і особливо на безліч телепрограм, в яких регулярно принижується український, слов’янський патріотизм і православні традиції, пропагуються матюки і ідея, що «Секс - двигун культури». Всі протести української громадськості проти обурливої, а по суті провокаційної, діяльності неслов’янських «режисерів» такої «культури» виявилися безрезультатними. Причому у євреїв-власників телеканалів для їхніх атак є в розпорядженні центральні канали українського телебачення, а у захисників слов’янських і православних патріотів крихітні тиражі, за які їх переслідують і судять. Така нерівність можливостей теж спонукає давати відсіч блюзнирським і нахабним антислов’янським діям осіб єврейського походження. Слов’янин, православна людина, покликана захищати свій народ і свої святині - приклад цьому подав не тільки іудеям Сам Іісус Христос, бичем вигнавши з храму торговців, які нешанобливо ставилися до святині. У порівнянні з висловлюваннями обвинувачуваних слов’янських патріотів набагато агресивніші висловлювання євреїв стосовно неєвреїв друкуються і виходять в єврейських газетах, які видають в Україні або завозять на територію України. Наприклад, в органі Російського єврейського конгресу «Єврейські новини» (2002, № 16, с. 9) депутат кнесету А. Ліберман закликав до насильницької висилки палестинців з Ізраїлю. При цьому палестинців, їхніх членів родин, які є і громадянами України, - всупереч резолюціям Ради Безпеки ООН! - не просто виганяють з рідної землі (4 мільйони біженців), але і вбивають їх активістів разом з родинами, руйнують будівлі їх родичів (операція «литий свинець»), - так виглядає «Шулхан Арух» в державній політиці Ізраїлю. І єврейство України підтримує її, коли лунають відповідні заяви і проводяться акції солідарності з народом Ізраїлю, політичне лобіювання інтересів Ізраїлю. Єврейство України вважає себе одним цілим із російським єврейством та єврейством усього світу, але не виключно на рівні культурних чи духовних зв’язків, а більше на рівні адміністративних, фінансових, організаційно-підпорядкованих. Наприклад, 14.09.2010 до м.Херсону завітав Головний рабин Росії Берл Лазар, який був присутнім в якості почесного гостя на урочистому відкритті відреставрованої синагоги м.Херсона, кошти на ремонт якої надав найбагатший громадянин Ізраїлю, олігарх-єврей із України І.Коломойський, який також відвідав синагогу м.Херсона. Згідно законодавства України, в нашій державі неможливо мати подвійне громадянство. А щоб отримати статус громадянина іншої держави обов’язкова процедура відмови від громадянства України. Але, всупереч українському законодавству, чомусь впродовж декількох років саме єврей–олігарх І.Коломойський, за бездіяльності і мовчазною протизаконною згодою всієї правоохоронної системи України, демонстративно і цинічно хизується своїм незаконним подвійним громадянством (України та Ізраїлю). На таке свавілля, брутальну неповагу та нехтування вимогами української держави та Українського народу весь наш народ і українці, зокрема, своєї згоди ніколи і нікому не давали. Немає в цьому відношенні і якогось окремого нормативного документу, яким би було передбачене будь-яке виняткове і розширене право євреїв по відношенню до інших національних груп України. Це є неприпутимим з точки зору бездіяльності органів державної влади. Тим більше, що законом прямої дії є норма Конституції України (ст.24) про рівність конституційних прав і свобод громадян України та їх рівність перед законом. Але, Генеральна прокуратура, якось дивно проявляє тривалу багатолітню бездіяльність щодо І.Коломойського та інших супер-багатіїв єврейського походження, які публічно хизуються своїм подвійним статусом громадянина двох держав. І саме така бездіяльність держави та її органів створює умови для подальших порушень Конституції та законів України та прав її громадян. Зокрема ізраїльтяно-українець І.Коломойський та його підлеглий Дмитро Луговий умисно порушують статтю 24 Конституції України, за змістом якої «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» і допускають злочин за ст.161 КК України («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань»). Мова йде про створення у м.Дніпропетровську спеціального відділення банку «ПриватБанк» для національної та релігійної групи (євреїв, іудеїв). Відповідна інформація про це міститься на єврейських та українських сайтах та в друкованих ЗМІ: http://izrus.co.il/oligarhi/article/2011-04-20/14047.html http://lb.ua/news/2011/04/20/93447_Bank_Kolomoyskogo_otkril_otdele.html Такі дії є неприпустимими на території України, яка за своїм складом є багатонаціональною країною і тому надавати привілеї та встановлювати обмеження за ознаками релігійних переконань і етнічного походження неприпустимо нікому. Але і за скоєння таких дій повинна діяти своєчасна неминуча відповідальність, а самі порушення припинятись. Також неприпустимою є ситуація сприяння державою існування на території України фактично расистських шкіл, які називають єврейськими (єшивами). В такому вигляді, як вони зараз діють в Україні, вони можуть існувати лише в Ізраїлі. Але Україна – не Ізраїль! Порушення законів і прав людини полягає в тому, що до навчання в таких школах приймають виключно чистокровних євреїв, тобто таких, які не мають інших батьків крім євреїв. Наприклад, є факти, коли адміністрація таких шкіл, дізнавшись про те, що дитина-неєврей була усиновлена батьками-євреями, то неминучою є виключення зі школи такої дитини. Також неприпустимим є фінансування таких шкіл сіоністськими міжнародними організаціями («Хабад» та ін.), викладання в таких школах расистської ідеології на підставі Талмуду, «Шулхан Аруху» тощо. Це грубо суперечить українському законодавству, зокрема ст.ст. 3, 6, 8 Закону України «Про освіту»! Спецслужби Ізраїлю за підтримки або бездіяльності Служби безпеки України, яку чомусь до сих пір очолює єврей-олігарх В.Хорошковський, здійснили міжнародний злочин на території України, викравши в останні дні березня ц. р. на станції м.Полтава з потягу Харків-Київ палестинця Дірара Абу Сісі, який працював технічним директором єдиної в секторі Газа електростанції. Він опинився в тюрмі в Ашкелоні (Ізраїль). Вже 1-го квітня Дірар Абу Сісі постав перед ізраїльським судом. Це потужний сигнал в українське та світове суспільство про те, що таке можуть зробити спецслужби будь-якої країни з кожною людиною на території України. Виходить, що СБУ працює під юрисдикцією Мосада (спецслужби Ізраїлю) і підкоряється в першу чергу тим державам, на території яких розміщені потужні сіоністські центри впливу на інші країни. Значить, на сьогодні СБУ не є і не може розцінюватись в повній мірі органом держави України, який повинен захищати національні інтереси України та не забезпечує її національну безпеку, а значить, і кожного із її громадян. Особливо це рельєфно виглядає на фоні реагування влади Пакістану на несанкціоновану нею спецоперацію США 02.05.2011 року по знищенню Усами Бин Ладена. Офіційний речник влади Ісламабаду – Салман Башир, оцінив дії США, як порушення суверенітету Пакистану, і завірив громадськість по недопущенню в подальшому подібних незаконних дій на території Пакистану з боку будь-якої країни. Єврейські громади у всіх країнах проводять «політичне лобіювання» інтересів міжнародного єврейства на шкоду інтересам країни проживання, і особливо в США - де держава стала інструментом по досягненню глобальних цілей міжнародного єврейства, що відкрито визнав А. Шарон у кнесеті в 2001 р. Євреям вдалося навіть використовувати армію США в ізраїльських інтересах для розгрому цілої країни - Іраку. А расизм свого «Шулхан Аруха» вони намагаються замаскувати попереджуючими звинуваченнями в «антисемітизмі» (тобто нібито расової ненависті) усіх тих, хто не погоджується з їхньою мораллю, їхніми діями, їх війнами. Але така підміна понять - груба фальсифікація, яка має бути очевидною будь-якому безсторонньому судді. Наприклад, «Московське бюро прав людини» під керівництвом А. Брода, а також відповідні структури в Україні, завалили прокуратуру та інші державні органи подібними «антисемітськими» скаргами, фактично блокуючи роботу правоохоронних органів і показуючи, між іншим, що розуміє під «правами людини» головним чином права євреїв. Можна сказати, що весь демократичний світ сьогодні перебуває під грошовим і політичним контролем міжнародного єврейства, чим нині відкрито пишаються видні банкіри (Ж. Атталі та ін.), а також відповідних міжнародних сіоністських кіл. І нам не хочеться, щоб Україна, проти відродження якої ведеться превентивна перманентна війна без правил, і надалі б перебувала у числі таких невільних і фактично окупованих сіоністами країн. Терпіння суспільного очікування народу України на позитивні зміни в політиці та економіці вже закінчилося. Історичним фактом стало визнання активом численних організацій того, яка саме влада встановлена в Україні і кому до рук дісталися національні багатства. Прикладом цьому є такі факти: спільне засідання 24.02.2011 р. у м.Київ представників керівництва ВГО та ВГПР «Всенародний фронт порятунку України», МГО «Організація Українських Націоналістів», ВГО «Всеукраїнське об’єднання ветеранів», Незалежна профспілка військовослужбовців України, «Трудовий рух «Солідарність», ВГО «Спілка офіцерів України», Конгрес Українських Націоналістів, Радикальна Українська Солідаристська Спілка, Громадський Всесвітній екологічний Уряд, представників інших організацій та активістів національно-патріотичного руху України, на якому затверджено рішення: «6. Визнати той факт, що в сучасній Україні встановлена абсолютна єврейська етнократія – іудеї підступно і незаконно захопили владу і майже всі національні багатства України у свою власність»; загальні збори 26.02.2011 р. у м.Херсоні представників громадських організацій та об’єднань, які діють в м. Херсоні та Херсонській області: ВГО та ВГПР «Всенародний фронт порятунку України», Незалежної профспілки військовослужбовців України, «Трудовий рух «Солідарність», ВГО «Народний парламент України», ХМО «Слов’янська громада», ХО «Об’єднання християн-демократів», ХОО Всеукраїнського комітету оборони прав людини, ХМПО «Народний контроль», ХМГО «Український національний трудовий рух», ХМГО «Громадський контроль Сергія Кириченка», представників інших організацій, органів самоорганізації населення, засобів масової інформації та активістів національно-патріотичного руху України, на яких затверджено рішення: «5. Визнати той факт, що в сучасній Україні, за допомогою і підтримкою міжнародних сіоністських організацій, встановлена абсолютна єврейська етнократія, історичним аналогом якої є державне утворення Хазарський Каганат на чолі з іудейськими правителями (VII – X ст.ст.). Іудейсько-сіоністські структури підступно і незаконно захопили в країні владу, майже всі засоби виробництва, провідні засоби масової інформації, національні багатства України у свою приватну власність, що є перешкодою для існування і розвитку української нації, представників всіх народів та національностей на території України». В інших регіонах та містах України відбуваються заходи, на яких затверджуються рішення із аналогічним змістом, що лише підтверджує істинність суспільних оцінок того, що відбувається в державі. І останній значущий факт плюндрування владою України національних інтересів українського народу на території м.Умань. Кабінет Міністрів України у рамках державної програми по забезпеченню паломництва планує врегулювати питання щорічного відвідування хасидами могили цадика (мудреця) Нахмана в Умані. Згідно інформації служби охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації, вже розпочато створення проекту закону України "Про паломництво". За розпорядженням голови Черкаської ОДА вирішується питання про врегулювання коштів з метою забезпечення перебування хасидів в області на високому рівні. Нагадаємо, щорічно понад 20 тисяч хасидів відвідують Умань у вересні, щоб на могилі свого духовного лідера, цадика Нахмана, відсвяткувати Рош-га-Шана – юдейський Новий рік. 12 вересня 2010 року, між хасидами та місцевими жителями, стався побутовий конфлікт, після якого було депортовано 10 паломників. Після чого українська влада і організатори паломництва хасидів Міжнародний доброчинний фонд імені ребе Нахмана, вкотре підняли питання про законне врегулювання паломництва. Голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб заявив, що проект такого закону вже розроблений на Черкащині. Губернатор також повідомив, що у 2011 році паломників-хасидів буде вдвічі більше, аніж минулого року – тільки з однієї причини: скасування у лютому 2011 року візового режиму між Україною та Ізраїлем. Минулого року хасидів до Умані на святкування Нового року – Рош-Га-Шана – прибуло, за неофіційними даними, 25 тис. осіб. Тож цього року, певне, слід очікувати близько 50 тис. осіб. До приїзду хасидів Черкащину готують перший заступник губернатора Сергій Рябцев, заступник з питань АПК Василь Корнієнко та мер Умані Юрій Бодров. 12 вересня 2010 року Україна депортувала до Ізраїлю 10 хасидів із забороною в’їзду на свою територію протягом 5 років. Депортовані порушили громадський порядок під час затримання підозрюваних у побитті двох уманчан. Конфлікт виник між власницею квартири і хасидами, які наймали у неї житло. Внаслідок цього інциденту постраждало двоє місцевих жителів, один з яких отримав кілька ножових поранень. Ще один конфлікт виник між хасидами і активістами першої Єврейської Євангельської церкви, які приїхали з Одеси і проповідували в Умані єднання євреїв в єдиній вірі. А у ніч на 29 вересня в Умані у вуличній бійці між хасидами та уманчанами був убитий 20-річний громадянин Ізраїлю. Таким чином факти підтверджують наростання протистояння і ворожості, які привезли на нашу землю України хасиди-іудеї. Органи місцевого самоврядування м. Умані ігнорують думку громади і діють проти мешканців міста. Чинна Черкаська ОДА на чолі із С.Тулубом пріоритетом визначила не права і інтереси жителів м.Умань, а плани та інтереси хасидів і забезпечення їх паломництва в Умань. Громадськість міста Умань дуже довго терпить приниження, незручності, наругу під час так званого паломництва хасидів. Це терпіння вичерпалося і жителі міста не бажають терпіти в подальшому такі порушення прав, як з боку міських чиновників, з боку горе-паломників, так і з боку правоохоронців, які нехтують будь-якими правами громадян України, заради спокою хасидів а не уманчан. Піднімаємо питання в першу чергу про захист прав свобод і законних інтересів жителів м. Умані, які не повинні страждати від свавілля вказаних сторін. Разом з жителями Умані звертаємося до органів державної влади всіх рівнів про вирішення питання не організації всіх благ для паломників, а забезпечення належних умов проживання уманчан під час незаконного скупчення іноземців в одному місці. Влада України в особі Черкаської блдержадміністрації жодним словом не вказує про те, що скупчення релігійних іноземців в одному місці, є незаконним, оскільки такі дії не передбачені законом, які регулюють дані правовідносини, тобто вона займає позицію беззаконня, що також не на користь жителів міста Умань. У відповідності до вимог ст. 24 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» священнослужителі, релігійні проповідники, наставники зарубіжних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, можуть займатися проповідуванням релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншою канонічною діяльністю лише в тих релігійних організаціях, за запрошенням яких вони прибули, і за офіційним погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту відповідної організації. В м. Умань немає офіційно зареєстрованої іудейської релігійної організації Брацлавських хасидів, тому вони не мають законного права на здійснення релігійних обрядів, але за протизаконною згодою службових осіб державної влади та місцевого самоврядування, проти волі громади хасиди вчиняють свавілля. Крім того, жителі м. Умань є православними і мають офіційно зареєстровану Українську Православну Церкву, яка зовсім протилежна хасидизму за своїм статусом, духовними цілями та обрядами, тому це також є натиском на православну віру в Україні, що має бути враховано в першу чергу. Оскільки ст. 2 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ яка передбачає принцип єдиного громадянства – громадянства держави Україна, то положення ст.24 Конституції України відноситься до громадян України, а не до хасидів, які не є громадянами України. Отже, потрібно визначити статус хасидів, а потім визначатися, на яких умовах і чи можливо їх паломництво в Україну. Чиновники міськради м. Умані нав’язують хасидизм уманчанам і жодного разу не провели громадського опитування жителів міста з приводу отримання їх згоди на здійснення паломництва чужовірців-іудеїв до їхнього міста. До планів громади міста Умань не входять будівництво об’єктів для здійснення паломництва, якщо такі об’єкти не винесені за межі міста. Влада м.Умані монопольним (приватним) чином залучає комунальні служби, які в неофіційному (не легалізованому, позазаконному) порядку обслуговують хасидів, а в місцевий бюджет гроші не надходять. Охорона громадського порядку та безпеки дорожнього руху в Умані здійснюється не для захисту прав уманчан, а захисту хасидів. Правоохоронці штурмують, перевіряють, зупиняють, не пускають до дому жителів Умані, що обурює уманчан і підсилює протест проти хасидів. Самі хасиди, які перебувають постійно в Умані, це за звичай хулігани, ведуть себе нахабно відносно жителів Умані впродовж всього року, що також обурює уманчан. Такі неподобства ображають громаду. А захисту немає ні від кого, тому і уманчани об’єднуються в громадські організації з тим, щоби протистояти від посягань з боку хасидів. За таких обставин вважаємо, що в першу чергу необхідно забезпечити законні права уманчан, а потім вживати заходи по будь-якому паломництву за згодою громадськості. Вважаємо, що розроблення міськрадою Умані спільно з Черкаською облдержадміністрацією «Програми розбудови», є не зовсім коректною. Оскільки така Програма повинна бути розроблена і підтримана Уманською територіальною громадою, а не Уманською міською радою. 2 квітня 2011 року в Умані відбулася нарада чиновників Черкаської області, на якій обговорювалося питання щодо прийому вже у вересні цього року великої кількості, біля 50-ти тисяч хасидів. Влада міста Умані та Черкаської області розробляють проект Закону України «Про паломництво», який стосується прав і обов’язків паломників, які будуть перебувати в Умані. Вважаємо, що розробка такого Закону призведе до пріоритету хасида над громадянином України, мешканцем м. Умані, узаконить їх перебування та збільшить об’єм прав хасидів, які і так більші ніж права уманчан. Таке «паломництво» в стагнуючому місті занепалої України скоріше схоже не на безпечний цивілізований релігійний обряд, а на вороже ритуальне відпрацювання скорішого захоплення України. Обряди та пляски хасидів скоріше нагадують сатанинські пляски на могилах українців, ніж ритуальне поклоніння Богові та його слугам… На підставі цього потрібно негайно скасувати безвізовий режим переміщення людей між Україною та Ізраїлем, так як він надає можливість безперешкодного та нефіксованого з боку державних органів проникнення представників іноземних спецслужб і міжнародного криміналу на територію України. Також потрібно припинити і законодавчо заборонити масове паломництво хасидів-іудеїв до м.Умань, дозволивши відвідування могили їхнього цадика лише уповноваженій офіційній делегації від лідерів хасидів-іудеїв на підставі дозволу органів влади та поіменної реєстрації обмеженої кількості осіб, тимчасово прибулих для участі в обряді поклоніння.
Резолюцією 65 сесії Генеральної Асамблеї ООН «Неприпустимість певних видів практик, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості», прийнятою 21 грудня 2010 року, ця найвища міжнародна інстанція знову підтвердила відповідні положення Дурбанської деклараціі та підсумкового документу Конференції з огляду Дурбанського процесу, в яких держави засудили збереження та відродження неонацизму, неофашизму і агресивних націоналістичних ідеологій, заснованих на расових і національних упередженнях, і заявили, що ці явища ніколи не можуть заслуговувати виправдання - ні в яких випадках і ні за яких обставин. Генасамблея послалася на факти доповіді Генеральній Асамблеї Спеціального доповідача, в якій відзначається збільшення числа інцидентів расистського характеру в деяких країнах, а також сплеск насильства на грунті расизму, жертвами якого стають представники етнічних, релігійних чи культурних громад. Генасамблея знову підтвердила (п.16), що відповідно до статті 4 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації держави - учасниці цієї Конвенції, зокрема, зобов'язані: a) засуджувати всяку пропаганду і всі організації, засновані на ідеях расової переваги або намагаються виправдати або заохочують расову ненависть і дискримінацію в якій би то не було формі; b) вжити негайних і позитивні заходи, спрямовані на викорінення всякого підбурювання до такої дискримінації чи актів дискримінації з належним урахуванням принципів, що містяться у Загальній декларації прав людини, і прав, ясно викладених у статті 5 Конвенції; c) оголошувати про покарання за законом, як за злочин всяке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті, всяке підбурювання до расової дискримінації, а також усі акти насильства або підбурювання до таких актів, спрямованих проти будь-якої раси або групи осіб іншого кольору шкіри або етнічного походження, а також надання будь-якої допомоги для проведення расистської діяльності, включаючи її фінансування; d) оголошувати протизаконними і забороняти організації та організовану і всяку іншу пропагандистську діяльність, які заохочують расову дискримінацію та підбурюють до неї, і визнавати участь в таких організаціях чи в такій діяльності злочином, що карається законом; е) не дозволяти національним чи місцевим органам державної влади або державним установам заохочувати расову дискримінацію або підбурювати до неї. Визначальним у цій Резолюції (п.17) є також підтвердження того, що всякий виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, представляє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі і насильства, і повинен бути заборонений законом так само, як поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті, і акти насильства або підбурювання до вчинення таких актів, і що такого роду заборони узгоджуються з правом на свободу думок та їх вільне вираження.
Час останнього десятиліття яскраво показав усім, що організоване із-за кордону єврейство хазяйнує в Україні виключно для себе і своїх вузькоетнічних інтересів. Це на збиток і на шкоду українцям та усім слов’янським націям і їх громадам в Україні. Настав час припинити таку несправедливість. Інакше геноцид українців та інших слов’ян в Україні продовжуватиметься. Явно непослідовно виглядають дії міжнародного сіонізму та їх головного провідника – США, зі вказівки яких постійно арештовують політичних діячів (наприклад, Слободана Милошевича), військових (наприклад, генерала Ратко Младича), звинувачуючи їх у скоєнні геноциду. В деяких випадках міжнародний суд в Гаазі озвучує цифри, коли нібито обвинувачені ними політики і військові винні у смерті десятків чи сотень людей. При цьому явно нелогічним є те, що влада України впродовж тривалого часу умисно приймає явно незаконні, жорстокі рішення, внаслідок яких гинуть мільони людей в Україні. Або, влада України не приймає своєчасно правильних, своєчасних і необхідних рішень, внаслідок чого продовжують гинути і вмирати сотні тисяч, мільони людей. В Україні на сьогодні владою створені і підтримуються умови, коли знищується українська національна та слов’янські етнічні і християнські релігійні групи шляхом створення для цих групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове їх фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі. А це явні ознаки такого злочину, як ГЕНОЦИД.
Після виявлення цієї правди, після встановлення істини, хто саме і заради чого править Україною, у разі бездіяльності влади та її вищих посадових осіб, в державі постійно наростатимуть національне протистояння на рівні євреї – українці, всі слов’яни і неєвреї та міжрелігійна ворожнеча на рівні іудео-сіонізму та християно-слов’янізму. Якщо нічого не міняти, то з часом життя народу України буде все гіршим та нестерпним, зростатиме зубожіння і соціальна напруга з можливими і непередбачуванинми формами соціальних протестів і вибуху. Ми подаємо свій голос на захист української нації, наших слов’янських народів в Україні. Ті, хто нас гнобить, роблять ставку на силу, залякування і неправду, а ми обов’язково здобудемо перемогу істиною, справедливістю і нашим слов’янським єднанням заради України!
На підставі вище наведеного заявляємо:
1. Що зазначені в цій заяві дії з боку представників структур «Хабаду» в Україні та осіб, що діють в їх інтересах, мають ознаки складу злочинів передбачених ст.161 («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань»), ст.442 («Геноцид») Кримінального Кодексу України, а, можливо, і інших злочинів. 2. Що факти геноциду українців та представників інших слов’янских народів України за участі іноземних представників міжнародного сіоністського єврейства не мають терміну давності. 3. Про участь численних представників діючої влади України в «кришуванні» злочинної діяльності організованних злочинних угрупувань реакційно-релігійних («Хабад») та сіоністських угруповань, дискредитуванні і переслідуванні представників слов’янських громад і організацій та системи національного демократичного громадянського суспільства в Україні. 4. Про своє рішуче неприйняття іноземної окупації України міжнародними сіоністськими центрами за допомоги США, Ізраїля і їх європейських союзників, оскільки вона призводить до попрання права українського народу на самовизначення та інших прав людини. 5. Про відсутність впродовж останніх 20-ти років мотивованих спростувань, наведенних нами в даній заяві фактів, з боку інститутів державної влади України і світової спільноти, що надає нам всі правові підстави використовувати свої права на самозахист, надані Конституцією України та міжнародними актами з прав людини. 6. Що данний текст заяви нами буде поширюватись у всіх засобах масової інформації, інтернет-ресурсах та судах, як доведений факт існування іноземного міжнародного єврейсько-сіоністського організованого злочинного угруповання в Україні та «кришування» його діяльності численними представниками влади у державних органах країни і етнічними прислужниками олігархічного класу такого ж таки етнічно-релігійного походження. 7. Що при належному виконанні прокурорами Генеральної прокуратури України своїх службових обов’язків, почутті своєї власної відповідальності перед державою Україна і всім Українським народом, та повазі до Конституції України, її законів, прав і свобод людини і громадянина, усі наведені вище факти були б неможливими. 8. Що подачею даної заяви та наведених в ній фактів, ми поінформовані про кримінальну відповідальність за дачу неправдивої інформації.
Ми закликаємо держави, відповідальні за такі акти: США, Ізраїль, негайно припинити свою окупацію щодо України через агентурну мережу рабинів-ізраїльтян, різних фондів, учбових закладів, п’яту колону сіоністів у владі, фінансованих міжнародними сіоністськими організаціями, і всі акти репресій національних патріотів, дискримінації слов’янського населення, експлуатації народу України та жорстокого поводження над людьми.
Цією заявою повідомляємо про вчинення злочинів відносно нас, як етнічних українців та інших громадян України слов’янського походження. Тому ми, як з метою захисту нашої Батьківщини, так і особистої самооборони, змушені звернутися до Вас, пане Президенте та пане Генеральний прокурор, з наступними конкретними, заснованими на законодавстві України, вимогами щодо припинення незаконних дій та практики геноциду, етнічного екстремізму, расизму і порушень рівноправності громадян на території України з боку організованого злочинного єврейства: До Генерального прокурора України:
Провести перевірку за фактом офіційного видання та розповсюдження в Україні російською мовою Конгресом Єврейських Релігійних Організацій і Об'єднань в Росії (офіційна адреса: 101000 Москва, Б. Спасоглініщевскій пров., буд. 10, стр. 1), а також структурами організації «Хабад» на території України (офіційна адреса центрального офісу: 01023, м.Київ, вул. Шота Руставели 13, головний рабин України Яков Дов Блайх та інші головні рабини) іудейського кодексу поведінки «Кицур Шульхан арух», що містить у виданнях 1999 і 2001 рр. наведені вище приписи ненависті до неєвреїв. Просимо врахувати, що це не просто древній історичний текст, а приписаний до виконання в наш час, що підкреслює керівник виконкому КЕРООР рабин З. Коган в передмові до книги, а головний рабин Росії А. Шаєвич свідчить там же про велику популярність цієї книги в середовищі сучасного російського єврейства. У Москві, Києві (всіх регіонах України, зокрема) та інших містах всього пострадянського простору ця книга поширювалася в багатьох єврейських книготорговельних точках і, зрозуміло, в синагогах. Якщо зміст цієї книги буде визнаний таким, що провокує міжетнічне, міжнаціональне та міжрелігійне протистояння, це послужить виявленню та ізоляції одного з головних джерел первинного єврейсько-сіоністського расизму і порушення рівноправності громадян залежно від їх національної належності або релігійних переконань в Україні. Однак це має бути лише першим кроком. Для викорінення даного виду розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті необхідно усунути його більш глибоку основу - сіоністський фундамент вчення про «богообраність» єврейського народу. 2. Для цього ми просимо провести перевірку за фактом друкованого визнання рабином З. Коганом в передмові до книги, що її більш екстремістські приписи, вилучені у вигляді конспірації і характеризуються самим З.Коганом як образливі для неєвреїв, викладаються в єврейських освітніх установах – єшивах та синагогах на території України. Рабин Коган прямо запрошує туди своїх одноплемінників для вивчення цих образ. Для перевірки достатньо обмежитися аналізом навчального матеріалу у відомих єшивах м. Києва, Дніпропетровська, Одеси, Херсона, в тому числі які відносяться до структури ФЄОР рабина Берла Лазара, яку навіть самі рабини Коган та Шаєвич разом з десятком інших вважають екстремістською, що «копіює акції кримінальних структур» («Міжнародна єврейська газета ». 2005, № 7-8, с. 1). Перевірку навчального матеріалу в єшивах просимо провести із залученням до експертизи незалежних перекладачів-гебраїстів (неєвреїв), орієнтуючись на уривки з зазначених місць «Талмуду» і «Шулхан Аруха», цитовані вище в судовому перекладі д-ра К. Еккер.
Якщо перевірка підтвердить визнання рабина З.Когана і подібний навчальний матеріал буде заборонений до використання - це буде другим важливим кроком у подоланні в Україні першоджерела розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Проте слід врахувати, що дані тексти складають основу і суть самого талмудичного іудаїзму, від якого іудеї відмовлятися не стануть, навіть якщо й зроблять додаткові скорочення в даних книгах, лише перевівши своє культивування ненависті в усну форму (як вони давно практикували це в християнських державах). Тому для викорінення цього витоку расизму і екстремізму ми вважаємо необхідним і наступний крок - очевидні заходи по настільки ж твердому дотриманню українського законодавства, які робляться по відношенню до ряду інших позазаконних об'єднань (угруповань).
3. А саме: на підставі статті 35 та статті 36 Конституції України ми вимагаємо офіційно порушити справу про заборону в Україні всіх іудейських релігійних і єврейських національних об'єднань, заснованих на нормах (законах) і моралі «Шулхан Аруха», як антиконституційних незаконних об’єднань. Осіб, відповідальних за надання цим об'єднанням державного або комунального майна, привілеїв і державного фінансування, просимо також притягти до відповідальності, незважаючи на займані ними посади. Просимо також розглянути питання, чи припустимо носіям такої злочинної моралі та ідеології, коли причетність їх до подібних незаконних об'єднань буде доведена, займати впливові посади на державній службі і в засобах масової інформації та інших установах і закладах державного і місцевого рівнів взагалі. Результати проведених перевірок просимо врахувати не тільки в поточних прокурорських та судових справах по звинуваченню українських патріотів в порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань, але і на цій підставі уважно переглянути всі попередні подібні обвинувальні вироки, ініційовані єврейською стороною - наскільки вони виправдані в світлі вищевикладеного.
- застосувати заходів прокурорського реагування, направлених на: 5. вжиття негайних заходів, спрямованих на викорінення всякого підбурювання з боку ультрарадикальних іудейських релігійних організацій «ХАБАД», зокрема їх рабинів, до дискримінації чи актів расизму і дискримінації щодо українців і всіх слов’ян в Україні.
6. забезпечення неухильного виконання ст.161 Кримінального кодексу України, яким карати, як за злочин, всяке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі євреїв над українцями і всіма слов’янами в Україні або ненависті з боку євреїв, іудеїв до українців і всіх слов’ян в Україні, всяке підбурювання до расової дискримінації усіх неєвреїв на території України, а також за усі акти насильства або підбурювання до таких актів з боку радикальних іудейських організацій, які діють в Україні, спрямованих проти будь-якої раси або групи осіб іншого кольору шкіри або етнічного походження, а також надання будь-якої допомоги для проведення расистської діяльності, включаючи її фінансування, та застосування ст.442 КК України за наявності законних на те підстав;
закриття на території України єврейських шкіл (єшив) з відвідуванням виключно євреями та викладанням расистських ідей, діяльність яких не відповідає вимогам ст. ст. 35, 36 Конституції України, чинного законодавства України та нормам міжнародного права;
оголошення незаконними і заборону діяльності усіх іудейських релігійних організацій «Хабад» і їх відділень на території України та організовану ними всяку іншу пропагандистську діяльність, які заохочують расову дискримінацію українців і всіх слов’ян в Україні та підбурюють до неї, підривають національну безпеку України України і самі основи української держави, порушують права і свободи людини і громадянина, і визнання злочином участі в таких організаціях чи в такій діяльності;
негайного припинення всіляких виступів представників іудейських релігійних організацій «Хабад» на користь національної, расової чи релігійної ненависті, які представляють собою підбурювання до дискримінації українців і всіх слов’ян в Україні, ворожнечі і насильства, заборонивши їх так само, як поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті, а також акти насильства або підбурювання до вчинення таких актів.
припинення незаконної діяльності іноземних громадян (громадян Ізраїлю та інших) щодо очолення ними іудейських релігійних громад на території України, обмеживши їх права лише в межах ст.24 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»;
вчинення необхідних дій щодо приведення у відповідність із вимогами ст.4 Конституції України та п.1) ст.19 Закону України «Про громадянство України» правового статусу громадянина Ізраїлю І.Коломойського та інших олігархів і осіб єврейського етнічного походження шляхом оформлення втрати ними громадянства України на підставі добровільного набуття ними громадянства держави Ізраїль;
припинення діяльності спеціального відділення банку «Приватбанк» для національної та релігійної групи (євреїв, іудеїв) у м.Дніпропетровську та в інших містах і регіонах України.
До Президента України:
- застосувати повноваження, як глави держави, гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та суб’єкта законодавчої ініціативи, спрямувавши їх на:
негайне, не пізніше осені 2011 року, скасування парламентом законів про приватизацію державного і комунального майна;
негайне, не пізніше осені 2011 року, затвердження парламентом України законів про націоналізацію приватизованого раніше майна, якими встановити період часу для визначення неефективності управління приватизованим майном, а також строки і умови повернення у державну (комунальну) власність раніше приватизованого майна;
невідкладне повернення у державну власність підприємств з видобутку корисних копалин (газ, нафта, вугілля та ін.), які видобуваються в Україні, а самі видобуті копалини направити до споживання на внутрішньому ринку України для національних споживачів і громадян за соціально захищеними неринковими цінами;
невідкладне скасування в Конституції України і законодавстві України інституту приватної власності, як засобу експлуатації людини людиною, замінивши його на особисту (трудову) власність;
невідкладне скасування законів та інших законодавчих актів про політичні партії і припинення діяльності усіх партій в Україні, залишивши можливість для діяльності громадських організацій та їх об’єднань. затвердження нового виборчого законодавства України, в основі якого висунення кандидатів в представницькі органи влади всеукраїнського і місцевого рівня та на усі виборні посади і голосування по цих кандидатах здійснюється лише в територіальних громадах за принципом абсолютної більшості голосів виборців, скасувавши принцип відносної більшості при визначенні результатів явки виборців і підбиття підсумків голосування;
негайне, до закінчення поточної сесії Верховної Ради України, забезпечення виконання частини третьої статті 84 Конституції України щодо голосування на засіданнях Верховної Ради України народним депутатом України особисто, припинивши практику Верховної Ради України голосування на її засіданнях картками відсутніх народних депутатів, встановивши кримінальну відповідальність за порушення такого порядку голосування;
невідкладне внесення змін до Конституції України та Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» з тим, щоб прийняття рішення про запозичення кредитів від міжнародних та іноземних фінансових установ здійснювалося лише за згодою народу, висловленого за результатами всеукраїнського референдуму. А на час до затвердження таких змін ввести мораторій указом Президента України, припинивши практику Уряду України позичати кошти кредитів у міжнародних та іноземних фінансових установ без згоди народу, висловленої на всеукраїнському референдумі;
негайне, не пізніше осені 2011 року, затвердження Закону України «Про захист внутрішнього ринку України», в якому передбачити стимулювання національного виробництва, заборону перевищення ввозу продукції і товарів в Україну із-за кордону над вивозом, а також забезпечити принцип, згідно якого закупляти за кордоном лише ті товари і продукцію, які неможливо виробити в Україні та без них неможливо обійтися українським споживачам;
негайне, не пізніше осені 2011 року, відновлення виробництва товарів масового вжитку, в т. ч. негайно запустити українські цукрозаводи (Кирнасівський Тульчинського району Вінницької області та ін.);
негайне, не пізніше осені 2011 року, скасування антинародного корупційного податку на додану вартість (ПДВ), замінивши його на податок з обороту в розмірі 5%, який забезпечить справедливий грошово-товарний обмін;
невідкладне, не пізніше осені 2011 року, визначення законодавчим чином засад державної політики у всіх галузях державного, суспільного життя і національного розвитку (в галузі культури та ЗМІ тощо), згідно яких також передбачити відповідні пропорційні квоти національного представництва власників і робочих колективів всіх без винятку телеканалів, телерадіоорганізацій та адміністрацій цих телеканалів і телерадіоорганізацій, видавництв та друкованих ЗМІ із забороною переваг однієї національності на шкоду правам інших національностей. При цьому встановити, що квоти національного представництва визначаються на виключно пропорційній основі, відповідно до відсотків представників серед громадян держави тої чи іншої національності згідно останнього перепису населення в Україні;
невідкладне, не пізніше осені 2011 року, внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», в редакції Постанови ВР N 719-V від 23.02.2007 р. щодо введення порядку про обов’язкове внесення до паспорту громадянина України та свідоцтва про народження записів про національність громадянина України;
невідкладне, не пізніше осені 2011 року, затвердження Закону про заборону в Україні приватизації і продажу земель усіх видів призначення, окрім земель під нерухомістю в населених пунктах, яка перебуває у особистій (трудовій) власності громадян;
прийняття, не пізніше осені 2011 року, Закону про права українців в Україні, як корінної, титульної державотворчої нації України, а також про порядок здійснення нею свого економічного, соціального, культурного і духовного розвитку;
невідкладне закриття на території України єврейських шкіл (єшив) з відвідуванням виключно євреями та викладанням расистських, сіоністських ідей, діяльність яких не відповідає вимогам чинного законодавства України;
негайне засудження пропаганди людиноненависництва, а також організації, яка її поширює в Україні – мережу ультрарадикальних іудейських релігійних організацій «ХАБАД» (центр – США, Нью-Йорк, Бруклін), як таку, що заснована на ідеях расової переваги євреїв над українцями і всіма слов’янами в Україні та заохочення расової ненависті до них і дискримінації українців і всіх слов’ян в Україні в якій би то не було формі;
негайне припинення всіляких виступів представників іудейських релігійних організацій «Хабад» на користь національної, расової чи релігійної ненависті (у синагогах, єшивах чи будь-де), які представляють собою підбурювання до дискримінації українців і всіх слов’ян в Україні, ворожнечі і насильства, заборонивши їх так само, як поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті, а також акти насильства або підбурювання до вчинення таких актів;
негайне оголошення незаконними і заборону діяльності усіх іудейських релігійних організацій «Хабад» і їх відділень на території України та організовану ними всяку іншу пропагандистську діяльність, які заохочують расову дискримінацію українців і всіх слов’ян в Україні та підбурюють до неї, підривають національну безпеку України і самі основи української держави, порушують права та свободи людини і громадянина, і визнання участі в таких організаціях чи в такій діяльності злочином;
негайне припинення незаконної діяльності іноземних громадян (громадян Ізраїлю) щодо очолення ними іудейських релігійних громад на території України, обмеживши їх права лише в межах ст.24 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»;
негайне вилучення із політичного вжитку державних органів України, її посадових і службових осіб гасла «Україна для людей!», як такого, що не відповідає духовним, історичним і культурним традиціям українського народу, а є відтворенням расистських ідей радикального іудаїзму, який визнає людьми виключно євреїв; невідкладне вчинення необхідних дій щодо приведення у відповідність із вимогами ст.4 Конституції України та п.1) ст.19 Закону України «Про громадянство України» правового статусу громадянина Ізраїлю І.Коломойського та інших олігархів і осіб єврейського етнічного походження шляхом оформлення втрати ними громадянства України на підставі добровільного набуття ними громадянства держави Ізраїль; невідкладне припинення діяльності спеціального відділення банку «Приватбанк» для національної та релігійної групи (євреїв, іудеїв) у м.Дніпропетровську та інших містах і регіонах України; негайне скасування безвізового режиму переміщення людей між Україною та Ізраїлем, який надає можливість безперешкодного та нефіксованого з боку державних органів України проникнення представників іноземних спецслужб і міжнародного криміналу на територію України. Повернути візовий режим міждержавного сполучення з Ізраїлем; негайне, впродовж чинної сесії парламенту України, припининення і законодавчої заборони масового паломництва хасидів-іудеїв до м.Умань, дозволивши відвідування могили їхнього цадика лише уповноваженій офіційній делегації від лідерів хасидів-іудеїв на підставі дозволу органів влади та поіменної реєстрації обмеженої кількості декількох осіб, тимчасово прибулих для участі в обряді поклоніння; негайне, впродовж чинної сесії парламенту України, скасування законів про використання іншої символіки, окрім державного прапора України. (Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21.04.2011 № 3298-VI, Закон України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" від 20 квітня 2000 року № 1684-III); негайне припинення практики призначення на державні посади в органах центральної та місцевої влади України переважно осіб єврейського походження; негайне зняття з посади Голови Служби України В.І.Хорошковського і призначення на цю посаду людини слов’янського походження, фахівця органів Служби Безпеки України, яка неодноразово демонструвала свої якості патріота своєї нації; негайне відкриття доступу для вільного і безоплатного проходу людей на усі пляжі, морів, річок, озер, якими громадяни України користувалися впродовж останніх десятиліть; 29. заборону ходіння в обігу на території України іноземної валюти, окрім застосування валютних операцій у зовнішньоторгівельних операціях; 30. заборону діяльності на території України приватних банків та розвитком мережі державного Ощадбанку; 31. негайного скасування глобального електронного контролю державного апарату над людьми, який здійснюється засобом електронного спостереження і примусового збору даних про особу, шляхом законодавчого скасування ідентифікаційних номерів платників податків (ІНП). 32. встановлення державної монополії на виробництво та продаж спирту, горілки і тютюнових виробів, з ліквідацією і забороною ігорного бізнесу; 33. припинення політики і практики влади зіштовхування лобами, сіяння чвар, протистояння і інтриг між громадянами, різними суб’єктами і соціальними групами в українському громадянському суспільстві.
А також, ваховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 4, 94, 95, 97, 98 КПК України, які визначають повноваження органів прокуратури:
ПРОСИМО:
1. Порушити кримінальні справи проти громадян Ізраїлю та інших осіб, керівників релігійних організацій, громадських об’єднань, антиукраїнських, антислов’янських та інших незаконних організацій, зареєстрованих або діючих на території України, за вчинення дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також вчинення інших протиправних дій.
2. Депортувати іноземних громадян, які проводять нелегальну та протиправну діяльність на території Україні.
3. Провести необхідні розслідування і направити матеріали в Комісію при Президентові України з питань громадянства, про втрату громадянства України особами, які добровільно набули громадянство інших держав.
4. Провести розслідування на предмет дотримання вимог законодавства України щодо приватизації об’єктів державної і комунальної власності та банкрутства підприємств переробної промисловості.
5. Провести перевірку діяльності власників природних ресурсів на законність видобутку та привласнення собі газу, нафтопродуктів та інших копалин на території України та її шельфу.
6. Забезпечити виконання частини третьої статті 84 Конституції України щодо голосування на засіданнях Верховної Ради України народним депутатом України особисто, припинивши практику Верховної Ради України голосування на її засіданнях картками відсутніх народних депутатів;
Розгляд цієї заяви про злочин у інший спосіб, ніж це передбаченно ст.97 КПК України, вважатимемо як свідоме і умисне приховування злочину.
Про результати розгляду цієї Заяви та актів і заходів реагування на неї просимо направити відповідь на адресу уповноваженої особи (представника) заявників, які підписали цю Заяву: - Кириченка Сергія Олександровича, 73000, м.Херсон, вул.Суворова, 10-б;
Генеральному прокурору Украины Пшонке В.П.
01601 г.Киев; МСП-601, ул. Резницкая, 13/15
Копия для реагирования: Президенту Украины Януковичу В.Ф.
01220 г.Киев, ул. Банковая, 11
Председателю Верховного Совета Украины Литвину В.Н.
01008, г.Киев, ул. Грушевского, 5
Копия для сведения: Председателю Европарламента Ежи Бузеку
Rue Wiertz 43, 1047 Bruxelles (Elterbeek).
Генеральному Секретарю ООН Пан Ги Муну
Office of the President of the General Assembly United Nations
Председателю Парламентской Ассамблеи Совета Европы Мевлют Чавушоглу
Avenue de l’Europe F - 67075 Strasbourg Cedex
Генеральному секретарю Совета Европы Турбьерну Ягланду
Avenue de l’Europe F - 67075 Strasbourg Cedex
Конгресс США
Старшому сенатору от штата Массачусетс,
Председателю сенатского комитета по зарубежным отношениям Джону Форбсу Керри
U.S. House of Representatives Washington, DC 20515 John Forbes Kerry -
Chairman of the Senate Committee on Foreign Relations,
the senior senator from Massachusetts
ЗАЯВЛЕНИЕ о преступлении (в порядке Главы 8 УПК Украины).
относительно нарушения равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности и религиозных убеждений, а также преднамеренное препятствование обеспечению прав и свобод славянских народов в Украине
Прошло двадцать лет современной украинской исторической эпохи, после того как социалистическая общественно-экономическая формация УССР, руководящим партийно-бюрократическим аппаратом коммунистической советской власти была заменена на псевдодемократическую общественно-экономическую формацию буржуазно-рабовладельческого типа, псевдосамостоятельное государство Украина, в которой установлен режим финансово-олигархической деспотии. Результы реального состояния прав и свобод каждого из миллионов граждан в Украине этих лет и изменения, которые произошли, стали достаточным, убедительным и очевидным практическим доказательством того, что в действительности произошло и чего следует ожидать украинскому обществу в ближайшем будущем. Республика социалистического строя на территории Украины, в составе СССР, с всенародной собственностью на основные средства производства (заводы, фабрики, земельные угодья и т.п.), с ее общественными фондами потребления и социальной защитой, была заменена псевдосоциальным и псевдоправовым государством. Средства производства в форме заводов, комбинатов, фабрик, предприятий, методом фиктивной приватизации и иными незаконными методами (без разрешения народа), перешли из общенародной (государственной) собственности в частную собственность и распоряжение буквально двух десятков олигархов одного этнического происхождения. Они же сегодня фактически распоряжаются национальными богатствами всего Украинского народа: средствами производства, землей, ее недрами, трудовыми и водными ресурсами. Правящие в Украине олигархи изменили распределение общественного продукта, который производится трудом всего народа, в свою пользу, подтверждением чему является размер личных богатств отдельных лиц и примеры покупки олигархами недвижимости за сотни миллионов евро или долларов. Последствия проведенной приватизации являются ужасными для народа Украины, так как в результате произошло массовое закрытие предприятий и разрушение экономики страны, геноцид и вымирание миллионов людей. На протяжении долгих лет в Украине продолжается экономическая диверсия посредством создания условий для умышленного превышение импорта товаров и продукции над экспортом, что убивает национального товаропроизводителя и ускоренными темпами ведет к постоянному снижению покупательной способности населения Украины и его дальнейшего обнищания. Это недопустимо со стороны властей. В такой ситуации руководящие органы Украины, если это не вражеская армия иноземных захватчиков оккупационного режима, должна немедленно утвердить необходимые законы, которыми обеспечить стимулирование национального производства и ограничение импорта продукции (импорт допустим только в случае крайней необходимости для внутреннего потребительского рынка). Это требует немедленного утверждения Закона Украины «О защите внутреннего рынка Украины», который бы предусматривал запрет превышения ввоза продукции и товаров из-за рубежа в Украину над вывозом. Нужно установить уголовную ответственность за нарушение этой нормы. Также необходимо прекратить приватизацию предприятий государственной и коммунальной формы собственности, так как это приводит к стремительному сокращению общественного сектора занятости населения. Принятием нового Налогового кодекса Украины была достигнута очередная цель - еще более быстрое разрушение внутреннего рынка занятости населения, а значит и внутреннего производства. Личная (трудовая) собственность граждан была незаконно ликвидирована, а с ней ликвидированы и основополагающий принцип «от каждого по способностям, каждому по труду», как мерило социальной справедливости в обществе. Общественный сектор производства на селе, в форме колхозов и совхозов, также без разрешения народа, был разрушен и ликвидирован, хотя именно на создание этого сектора экономики в Украине было потрачено больше всего человеческих и материальных ресурсов многих поколений через коллективизацию и репрессии. Уголовное изменение общественно-экономического строя в Украине (формы собственности) и обещанная большая эффективность труда, мотивированная частной формой собственности дали полностью негативные результаты. Новые владельцы - олигархи и другие бывшие высшие должностные лица компартийно-комсомольского чиновничьего аппарата, «красный директорат»- незаконно ликвидировали большинство предприятий под разными мотивами и обоснованиями. Государство устранилась от регулятивной функции обеспечения развития производственных отношений. Кризис приобрел признаки спланированно-управляемого. Государственный аппарат страны, как в центре, так и на местах, полностью подчинен служению интересам выше упомянутых двух десятков олигархов, которые олицетворяют капитал и власть в Украине как новую мощную криминальную группу (класс) эксплуататоров, воров и грабителей народа, которые всевозможными незаконными методами все эти годы присваивают себе результаты чужого труда - труда десятков миллионов людей. Вследствие этого население Украины уменьшилось на 7 млн. человек и продолжает вымирать бешеными темпами от 300 тыс. до 400 тыс. человек в год. В украинском обществе, основу которого составляет украинская нация, как государственнообразующая нация коренного народа страны, доминируют привнесеные и культивируемые апатия, массовая депрессия, безработица, алкоголизм, наркомания, проституция, преступность, всеобъемлющая коррупция, бездуховность, детская безнадзорность, торговля детьми, людьми и человеческими органами ... Сокращение государственного, в том числе и репрессивного, аппарата не наблюдается, наоборот, он постоянно растет по закону Пуассона, а само государство со своим псевдодемократическими режимом превратилась в криминальное всеобщекоррумпированное государство, которое существует само по себе, притесняет народ в угоду сформированному классу (криминальной группе) эксплуататоров -олигархов, которые уже стали господствующим слоем в украинском обществе. Через фактически антинародный парламент, антиконституционным способом, их воля закрепляется несколькими десятками депутатов, «слугами-многостаночниками», через законы в общественных отношениях на всех уровнях. На сегодня в Украине средства производства, власть, финансы, средства массовой информации, возможность распоряжения природными ресурсами полностью находятся в руках олигархов и обслуживающей их власти. В конце каждого года размеры богатств олигархов Украины удваиваются, а жизненный уровень населения катастрофически падает. Пропасть между богатством и бедностью в Украине становится все больше и глубже. Олигархи не нужны украинскому народу. Олигархи не наполняют, а истощают бюджет и экономику государства. Олигархи Украины ничего не создавали, и ни во что деньги не вкладывали, а лишь присвоили себе то, что было создано народом и давало большие прибыли в бюджет страны, которые сейчас поступают в карманы тех же олигархов. Олигархи Украины вышли из среды украинского общества за счет несправедливого, преступного перераспределения общенародной (государственной) собственности и общественного продукта, который производится в национальном секторе экономики. Политическая однопартийная система Украины, после отмены в свое время статьи 6 Конституции СССР 1977 года (Конституции УССР 1978 года) о Коммунистической партии Советского Союза (Компартии СССР), как руководящей и направляющей силе советского общества и ядро его политической системы, государственных и общественных организаций, вновь почти завершилась фактическим возвращением к той же однопартийной системе, но уже под названием другой партии. Какое бы название партии не фигурировало в результате тех или иных выборов - править будет фактически одна реально существующая и полноценная по всем признакам «партия» олигархов, партия власти, которая обеспечена всем необходимым финансовым, материальным ресурсом и силой, в т. ч. и вооруженной, опирается на властные полномочия своих представителей, а не на независимых представителей народа. Сформированная ими же избирательная система, вопреки требованиям даже действующей Конституции Украины, только способствует процессам закрепления однопартийной системы власти олигархов-эксплуататоров, как части над большим целым. Вопреки этой самой Конституции, несколькими олигархически чиновничьими кланами бывших компартийно-комсомольских функционеров у народа фактически отобрано право быть единственным источником власти в своей собственной стране, а вся власть и средства ее формирования и рычаги влияния, по предварительному сговору, незаконно присвоены (узурпированы) этой самой кучкой высокоорганизованных суперпреступников. Выборы с заменой системы абсолютного большинства на систему относительного большинства стали бутафорскими и теперь не мешают приходить и постоянно находиться у власти не тем, кого желает большинство народа, а тем, кто нужен купцам капиталистов-чиновников, как общегосударственного, так и регионального уровня. Народ уже осознал истину, что быть избранным на выборах и быть оформленным, как избранные на выборах, - это разные вещи. В последнее время должностные лица от власти и угодные «партии» олигархов претенденты только оформляются как таковые, что «победили» на выборах. Таким образом, по своему имеющимуся человеческому фактору и юридическому содержанию, существующая в Украине власть стала уже явно антинародной и укрепляет свои антинародные позиции. Вопреки Конституции и законам Украины, эта власть уже не представляет собой результат волеизъявления большинства украинского народа. А без доверия и поддержки власти народом в стране невозможны никакие реформы, справедливые законы, порядок и позитивные изменения. Таким образом и здесь всевозможными незаконными и аморальными хитростями заложено растущее противоречие, которое должно быть решено в пользу истины и всего народа, а не его отдельной мизерной части кланов супер-богачей. Вопреки общепринятой практике многих цивилизованных государств мира, кланово-олигархическое (буржуазное) правительство Украины даже не проводит референдумов среди населения Украины с тем, чтобы получить разрешение на получение очередного транша миллиардных валютных кредитов от МВФ и других финансовых институтов. А именно народ (население) Украины должен возвращать за рубеж и сами кредиты, и проценты по ним. А это уже антинародная политика власти, которая загоняет народ во все большую кабалу! Следовательно, даже заимствованные иностранные валютные кредиты эта власть олигархов использует исключительно на свою частную пользу - сохранение своей власти и приумножения собственных богатств, а на весь народ перекладывает бремя возврата этих кредитов. Как правило, международные финансовые учреждения контролируются международным еврейским капиталом, в том числе и Международный валютный фонд (МВФ). В Украине отсутствует прозрачная и достоверная информации, которая бы правдиво свидетельствовала о том, какое количество денег кредитов МВФ, когда и на какие именно цели и объекты была направлена. А возврат кредитов и уплата за них процентов ложится непосильным бременем именно на плечи народа Украины, доведенного властью до нищеты. Дальнейшее увеличение кредитной кабалы недопустимо для украинского народа. Поэтому справедливым является требование народа о том, чтобы, руководствуясь мировой практикой развитых стран, внести изменения в Закон Украины «О всеукраинском и местных референдумах» с тем, чтобы принятие решения о заимствовании кредитов от международных и иностранных финансовых учреждений осуществлялось только с согласия народа, выраженного в результате Всеукраинского референдума. А на время до утверждения таких изменений ввести мораторий указом Президента Украины, прекратив практику Правительства Украины занимать кредитные средства у международных и иностранных финансовых учреждений.
Имущественная несправедливость и национальное неравенство во всех сферах общественной и государственной жизни стали основными показателями непрерывного кризиса в Украине по всем направлениям и показателям, ежегодно углубляется без всяких перспектив на оздоровление, что объективно обусловлено искусственно установленными антинародными государственным и общественно-политическим укладами в угоду олигархам и вопреки интересам большинства народа. Фактически в Украине уже установился рабовладельческо-крепостнический строй современной формы с рабовладельцами-олигархами, которые могут неограниченно все, и рабами-гражданами, несмотря на декларативно объявленные некоторые свободы, лишенными возможности реализовывать свои самые главные права на труд, отдых, получение необходимого образования, социальную защиту, пенсионное и медицинское обеспечение. Уже в 2011 году состоялась формализация того, что правительство Украины состоит из мультимиллионеров, которые в условиях ими же провоцируемого и управляемого кризиса, постоянно богатеют, а большинство народа представляет собой массу нищих, живущих за чертой бедности. Внешние признаки общественного антагонизма между трудом и капиталом налицо! Следовательно и в дальнейшем устройство Украины, если ничего не изменить, будет составлять власть незначительного количества богатых и прозябание десятков миллионов бедных. Других перспектив этому не просматривается. И именно это не устраивает украинский народ! Это означает, что антагонизм между трудом и капиталом, богатыми и бедными, должен решиться в пользу того же большинства, за счет труда которых создаются все богатства и ценности в обществе. Так всегда было и будет в истории человечества, в силу Божьих начал справедливости и равенства. Но все, выше сказанное, произошло по соответствующим причинам и по воле конкретных людей и их организаций. И именно по последствиям того, что уже произошло, кто в Украине получил в свои руки общенациональные богатства, собственность и что мы наблюдаем (фиксируем) сегодня в государстве, можно установить исполнителей этих незаконных, антинародных изменений и их заказчиков. Тем более это нужно своевременно сделать накануне принятия нелепого, крайне опасного решения о свободной продаже земель сельскохозяйственного назначения и создание так называемого рынка земли, который планируется сделать прообразом уже существующих так называемых «рынков» «труда», «капиталов», «предпринимательства» и др. . Например, в государстве Израиль никто не подумает даже обсуждать идею приватизации земель или свободной продажи-покупки земель сельскохозяйственного назначения Это запрещено Торой, Талмудом и действующим законодательством Израиля, в котором нет Конституции. И именно сохранение земель на территории Израиля в общественной, государственной собственности составляет основу экономического устройства (базиса) страны и является гарантией стабильности производственных отношений в аграрном секторе государства (кибуцы и т.д.). Но почему в Украине именно специалисты и различные эксперты еврейского происхождения, настойчиво советуют высшим должностным лицам органов государственной власти Украины скорее установить свободную продажу-покупку земель сельскохозяйственного назначения. И именно народные депутаты Украины, которые являются этническими евреями, чаще всего через СМИ убеждают украинское общество в пользе введения в Украине рынка земли через ее свободную продажу-покупку, хотя на их этнической родине (Израиле) они за это бы и слова не сказали. С высоты прошедшего времени, мы видим, что накануне развала СССР его высшее государственное руководство имело еврейское этническое происхождение. Как результат наследственности исторической «эстафеты», и на сегодня два десятка имеющихся олигархов Украины по своему национальному составу относятся к евреям. В Украине исключительно евреи представляют массовую культуру, которая влияет через принадлежащие им же телевидение и эстраду на миллионы граждан Украины. А нужно, чтобы сфера культуры принадлежала не им (евреям), а всему украинскому народу, воспитывала людей в национальном духе славянских народов. Владельцами крупнейших всеукраинских телерадиокомпаний являются евреи. Большинство многотиражных газет в Украине принадлежит евреям. Для легализации ограбления, уничтожения самобытности и культуры украинцев и других славян в Украине, создано мощное замкнутое неукраинское информационное пространство. Народ в Украине отстранен от влияния на политику и власть, заблокирован информационно. Почти все Правительство (Кабинет Министров Украины) Украины состоит из евреев. Большинство этнического состава Верховной Рады Украины составляют лица еврейского происхождения. А это уже вопрос национальной безопасности для той нации-народа, того коренного этноса, который на своей исконной и Богом данной территории реализует свое право сохранения веры, традиций, языка, культуры, и право на самоопределение и создание собственного государства. Подтверждением информационной экспансии в Украине по сути оккупационными СМИ и антинародной властью является факт выводов всемирной неправительственной и некоммерческой организации по защите прав человека Международная амнистия (англ. Amnesty International), которая в своем последнем отчете за 2010 год отметила ограничение свободы слова в Украине и ухудшение состояния по защите прав человека. Исходя из вышеизложенных фактов, объективным является вывод о следующем. В Украине нарушено естественное право равенства для всех граждан, ликвидировано естественное право народного волеизъявления. Искусственно установленные в Украине антинародный по своему представительству и содержанию режим господства и вся система государственного и общественного устройства не могут представляться и квалифицироваться иначе, как оккупационными, а сам политический режим на территории государства, как режим иностранной оккупации Украины. Этот режим господства и системы устройства не является ни украинским, ни славянским, как по своей форме, так и по своему содержанию, что является грубым нарушением международных прав украинцев и всех славян на территории своей Родины - собственной страны, которую у народа отбирают и присваивают себе чужеродные этнические элементы всевозможными уловками и незаконными сделками и при поддержке международных иудейских и сионистских структур посредством экспансии фальшивого по экономическому содержанию американского доллара и такого же евро. Принятая 21 декабря 2010 года на 65 сессии Генеральной Ассамблеи ООН Резолюция [по докладу Третьего комитета (A/65/455)] 65/201 «Общее осуществление права народов на самоопределение» подтвердила, что общее осуществление права всех народов, в том числе народов, находящихся под иностранным и чужеземным господством, на самоопределение является основополагающей условием эффективного гарантирования и соблюдения прав человека и сохранения и поощрения этих прав. В этой резолюции Генассамблея ООН заявила о своем решительном неприятии актов иностранной оккупации, поскольку она приводит к попиранию права народов на самоопределение и других прав человека, а также призвала государства, ответственные за такие акты, немедленно прекратить свою оккупацию относительно других стран и территорий и все акты репрессий, дискриминации, эксплуатации и жестокого обращения, в частности отказаться от грубых и бесчеловечных методов, которые, согласно сообщениям, применяются при осуществлении этих актов в отношении соответствующих народов. Акты международного права четко закрепляют и признают право украинского народа на создание своего собственного государства. В частности Резолюция 1514 (XV) Генеральной Ассамблеи ООН «Декларация о предоставлении независимости колониальным странам и народам» от 14.12.1960 года определила, что «все народы имеют неотъемлемое право на полную свободу, осуществление своего суверенитета и целостности своей национальной территории». В этом же документе Генассамблея ООН заявила, что «все народы имеют право на самоопределение; в силу этого права они свободно устанавливают свой политический статус и осуществляют свое экономическое, социальное и культурное развитие». Украинская нация (78,8% от всего состава населения Украины), в составе других славянских наций украинского народа, уже пришла к выводу, что является обманутой и не имеет установленного законодательно своего политического статуса, как титульной нации коренного народа Украины. Такое национальное неравенство есть и будет причиной постоянно нарастающей социальной и политической напряженности в Украине. И так будет до тех пор, пока этот конфликт не будет решен на справедливой равноправной основе, согласно актов международного права. Обратиться к Вам с этим заявлением нас побуждает очень неблагоприятное положение в нашей стране, имеющее признаки скрытого геноцида в отношении славянских наций украинского народа и его самобытной традиционной культуры. Как видно из вышеизложенного, на поверхности проявилась сионистская составляющая, которая действовала при развале СССР, УССР и построении современного государства в Украине. Об этом, в своем письменном годовом отчете ЦК Компартии Украины от 1989 года предупреждала и свидетельствовала Академия Наук УССР за личной подписью и ныне действующего Президента НАН Украины Бориса Патона. Бизнес-элита, политическая элита, финансовая элита, культурная элита и другие слои общественной элиты Украины по своему общественному и этническому составу являются чисто еврейской элитой. И это произошло не в условиях равноправного соревнования личностей и их интеллектов, а стало следствием имущественного расслоения, социальной несправедливости и национального неравенства, которые быстро прошли в течение последних двадцати лет при воздействии соответствующих международных кругов. Это не устраивает и не может устраивать славянское большинство украинского народа и особенно его основную и наиболее многочисленную государствообразующую по своему этническому составу украинскую нацию. Доказательством этому является история украинского народа и всемирная история. На протяжении десятков лет политическая система и система внутренней безопасности защиты интересов украинского общества на территории УССР сформировала объективные оценки внешних угроз национальным интересам страны. В частности в своей книге «Иудаизм». - Москва, «Политиздат», 1966; исследователь еврейского происхождения Моисей Соломонович Беленький определил: «Сионизм - националистической движение еврейской буржуазии». (Стр.93). Другой исследователь этой проблемы Григорий Леонидович Баканурский в своей книге «Иудаизм и современность». - Москва, «Знание», 1978; определил сионизм, как одно «из самых воинственных и шовинистических проявлений буржуазного национализма» (стр.28), а также «идеологией и политикой крупной еврейской буржуазии» (стр.31). Баканурский Г.Л. также подчеркнул: «Иудаизм - это религия, а сионизм - это реакционное политическое и идеологическое движение. Сионизм идеологически опирается на иудейскую религию ... (стр.32). В другом своем исследовании «Ложные доктрины, реакционная политика: Критика союза иудейской религии и сионизма». - Одесса: Маяк, 1982. - 240с. Баканурский Г.Л. определяет сионизм, как «реакционную националистическую идеологию, политику и систему организаций крупной еврейской буржуазии, сросшейся с империалистическим кругами Запада, в первую очередь США». (Стр.7). Также он подчеркивает, что «иудейский клерикализм сообща с сионизмом выполняет классовую роль защитника интересов монополистической буржуазии и направлен против интересов трудящихся в том числе еврейского происхождения» (стр.8). Основной способ воздействия сионистских структур в Украине, как уже имеющегося слоя монополистической буржуазии в лице олигархов и мультимиллионеров почти исключительно еврейского происхождения, - откровенная ложь, цинизм, ложь и искажение истины, использование всех без исключения других греховных качеств человеческой личности, которые реализуются через развращение, наркоманию, алкоголизм, криминальное обогащение, бездуховность (см. http://micha-e.livejournal.com/336668.html и http://www.youtube.com/watch?v=jv85nOhCHcg), принудительное тунеядство и тому подобное. Продемонстрировано в постоянной экспозиции в Интернете аморальное поведение киевских богачей сионистов-иудеев, которые нарушают законы Украины и проявляют цинизм и неуважение к украинскому обществу, славянской духовности, украинской культуре и традициям. Таким образом, видно, кто именно влияет на внешнюю и внутреннюю политику и экономику Украины, и чье влияние вредит правам и интересам самого коренного народа украинцев в реализации своих законных прав и свобод! Это международное еврейство, управляемое сионистскими кругами, имеющее свои руководящие центры в США, России, Европе, Израиле и других странах современного мира. Поэтому, мы требуем от Президента, как гаранта Конституции Украины, не только прислушиваться к тому беспокойству, которое высказано в этом документе, а еще и сделать соответствующие действия реагирования по изменению отношения органов государственной власти к украинскому этническому большинству и тех препятствий, которые оказывают ей сионистские и реакционно-религиозные иудейские структуры внутри Украины. В последнее время, в действиях правоохранительных органов наблюдается «борьба с инакомыслием», а именно учащение фактов политического преследования «правовыми» средствами граждан славянского происхождения. Основанием этому избирается, как ни странно, ст.161 Уголовного кодекса Украины («Нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или религиозных убеждений»). Хотя именно по этой статье надо привлекать к ответственности радикальных иудейских сионистов, которые проповедуют откровенный расизм. Такими милицейско-прокурорскими и судебными преследованиями христиан и славян со стороны иудеев последние лишь подтверждают, что в Украине правят именно иудеи-сионисты. У нас есть основания полагать, что, без коренного изменения дальнейшего курса развития Украины, четко спланированная и задана мировым сионизмом и структурами «Хабада» программа и тенденции продолжатся и в дальнейшем в Украине. Подавляющее большинство этих дел инициируется еврейскими деятелями или иудейскими организациями, провокационно обвиняющими представителей коренного народа Украины в «антисемитизме». При этом подавляющее большинство обвиняемых и преследуемых относит себя к украинским, славянским патриотам. Внешне, в украинском обществе, фиксируются факты негативных высказываний в адрес еврейства, что некоторыми представителями правовых органов и учреждений квалифицируются, как нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или религиозных убеждений. Однако, по указанным выше фактам, ни разу не рассматривалась причина таких негативных высказываний и первоисточники напряжения в данных межэтнических обострениях. Ведь главный вопрос, который предстоит выяснить органам власти, правоохранительным органам: соответствуют или не соответствуют истине отрицательные оценки еврейства славянскими патриотами по сути, на которые направлены возражения? Если не соответствуют - тогда речь может идти об унижении евреев и о возбуждении религиозной и национальной вражды. Если соответствуют - то подобные оценки оправданы и, независимо от их эмоциональности, они не могут квалифицироваться как унизительные, возбуждающие рознь и т.п. (Например, назвать здорового человека инвалидом - унизительно для него, но назвать инвалидом искалеченную человека - это правдивая констатация факта.) Кроме того, поскольку в данном межэтнической обострении отношений присутствуют две стороны (хулители и обвиняемые), следует выяснить: какая из сторон начала данный конфликт первой и ответственна за него, и не являются ли действия обвиняемых самообороной от агрессивных действий обвиняющей стороны? По этим вопросам во всем мире существует большое количество общепризнанных фактов и источников, на основании которых можно сделать бесспорный вывод: отрицательные оценки украинскими славянскими патриотами типичных для еврейства действий против неевреев соответствуют истине, причем эти действия не случайны, а предусмотренные в талмудическом иудаизме и практикуются два тысячелетия. Таким образом, инкриминируемые патриотам высказывания и публикации не столько против всех евреев, сколько против тех, кто исповедует взгляды иудо-сионизма, в большинстве случаев являются самообороной, которая бывает не всегда стилистически безупречно оформленной, но объективно справедливой и вполне законной по своему содержанию и оправданной по существу. В подтверждение обращаем Ваше внимание на распространенную в Украине, официально изданную в Москве Конгрессом Еврейских Религиозных Организаций и Объединений в России (КЕРООР) книгу «Кицур Шульхан Арух», напечатанную уже не одним тиражом. Это сокращенное издание иудейского свода законов «Шулхан Арух», составленного несколько столетий назад на основе «Талмуда» и обязательного к исполнению по сей день, а также электронная версия данного издания, размещенного в сети Интернет: http://istok.ru/library/ learn-n-teach/classic/shulhan-aruh /. Во введении к книге в изданиях 1999 и 2001 гг председатель исполкома КЕРООР раввин Зиновий Коган делает такое откровенное признание: «Редакционный Совет КЕРООР счел необходимым опустить в этом переводе некоторые галахические указания ..., размещение которых в издании на русском языке было бы воспринято населением России, которое не придерживается иудаизма, как неспровоцированное оскорбление. Читатель, который захочет прочесть «Кицур Шульхан Арух» в идеально полном объеме, приглашается в ешиву, чтобы изучить эту и многие другие святые книги в оригинале ». То есть, один из лидеров российского еврейства, к которому прислушиваются евреи в Украине, признает оскорбительными для нееврейского населения России, (в т.ч. и Украины) некоторые положения данного иудейского кодекса поведения, но считает возможным приглашать своих соплеменников (разумеется - исключительно евреев) для изучения этих оскорблений в ешивах - еврейских школах, финансируемых, с привлечением средств из международных источников, государственными и местными бюджетами. Впрочем, даже в данном прошедшем цензуру издании мы находим следующие положения: - В «Законах об идолопоклонстве» (Глава 167) говорится, что «5. Фигура из двух перекрещенных палок, которой поклоняются, запрещена к использованию »- то есть христианство причисляется к идолопоклонству и все предписания об отношении к идолопоклонников («аккумов») подразумевают в России (стране с преобладающим христианским вероисповеданием), в т.ч. Украине , прежде всего христиан (с. 389). - Увидев начертание «идолопоклонского дома» (то есть храма) произносить ему проклятие: «Дом гордых искоренит Б-г», а при виде разрушенного храма восклицать: «Б-г возмездия проявился!". Мало того, далее предлагается такой вариант этого предписания: «некоторые считают, что речь идет о домах неевреев, живущих в мире, спокойствии и богатстве» (сс. 389-390). - Приравнивание нееврея к экскрементам (сс. 47 и 48). - Запрет обучать неевреев ремеслу (Глава 165, с. 390). - «19.Еврейке не следует помогать нееврейке при родах», кроме как в случае, «чтобы не вызывать вражды к нам ... но только за плату »(Глава 167 с. 390 Законы идолопоклонства). - «Если человек взял в долг у нееврея, а тот умер, он имеет право отказаться платить его сыну, который не знает точно, брал ли этот еврей в долг у его отца» (с. 405). - При денежных расчетах "если нееврей ошибся сам, разрешается воспользоваться его ошибкой» (с. 406). - «4.Запрещено предавать (отдавать) еврея в руки нееврея, идет ли речь о жизни еврея или о его имуществе, и неважно, делается ли это посредством какого-либо действия или словами; и запрещено доносить на него или указывать места, где спрятано его имущество »(Глава 183, с. 408) - настоятельно просим заметить: это касается предписанного евреям поведения на следствии и суде. • В «Законах об истце, ответчике и свидетелях» (Глава 181) говорится: «если между двумя людьми (людьми считаются только евреи), произошел спор и они не смогли договориться между собой по-хорошему, и им приходится идти в суд, они должны идти еврейский суд, и им запрещено судиться перед неевреями и в их судебных инстанциях даже в том случае, если их законы совпадают с еврейскими. Даже если обе стороны согласны судиться в нееврейского суде - все равно это запрещено ». Такие нормы иудейских законов, действующих на территории Украины в обязательном порядке, подрывают основы правосудия и конституционного строя Украины. Иудеи-раввины, которые в Украине являются исключительно гражданами Израиля, уже достигли цели, что на территории Украины они не только призывают игнорировать Конституцию и Законы Украины, но и, в частности, бойкотировать судебное законодательство Украины, всю его государственную правоохранительную систему, и разрешать споры во внесудебном порядке, лишая контроля государства Украина и украинского общества за имуществом, финансами и делами, относящимся к евреям. А имущество это было общенародной собственностью (государственной) и коварно, преступным образом изъято у всего нашего народа и исключительно фиктивно, формально, будто бы, принадлежит евреям. Раввинский суды во главе с раввинами уже давно действуют во всех регионах Украины. Таким средством на всей территории Украины происходит строительство и расширение клановых сообществ и криминальных корпораций во главе с раввинами-хабадовцами. При рассмотрении споров и различных конфликтов эти суды руководствуются не Законами Украины и законодательством нашего государства, а законами «Шулхан Арух» и другими талмудических законами, которые содержатся в других источниках иудейской религии («Тания», «Кицур Шулхан Арух» и др.), подменяя украинские законы государства законами еврейско-иудейского кагала. Такое преступление против основных устоев государства недопустимо и о нем не могут не знать Служба Безопасности Украины и другие правоохранительные органы. А если знают и не реагируют, то в том их прямой интерес, чтобы и дальше наносить ущерб национальным интересам Украины и его народа. Удивительного в этом ничего нет, потому что управление Службы Безопасности Украины почему-то доверено не представителю коренного (автохтонного) этноса страны, а еврею-олигарху Валерию Хорошковскому, который также уже неоднократно продемонстрировал общность своих личных интересов и действий с международным еврейством и мировым сионизмом. Это требует немедленного решения Президента Украины о снятии с должности Председателя Службы Безопасности Украины В. Хорошковского и назначение на эту должность человека славянского происхождения, который бы неоднократно демонстрировал свои качества патриота своей нации.
В тех же «Законах об истце, ответчике и свидетелях» (Глава 181) указывается процедура формирования раввинского суда в противоположность судам Украины: «11.Если в городе нет таких мудрецов, которые могут быть членами раввинского суда, - членами суда избирают самых хороших и мудрых людей города, по мнению жителей города, чтоб они судили, хотя и не годятся на роль судей, чтобы люди (евреи ) не шли в нееврейский суд ». Таким образом, с помощью раввинов и привлеченных ими авторитетов еврейского происхождения разного уровня, достигается максимальная криминализация и закрытость еврейской общины от всего украинского общества. Во введении к этой книге глава исполкома КЕРООР Коган пишет, что «Талмуд - непревзойденный памятник еврейского гения», а данная выдержка его морали, "Кицур Шульхан Арух» - «хрестоматия еврейской цивилизации нашего времени ... Эта книга вам совершенно необходима. Вы можете поступать так, как в ней написано, и быть уверенными, что выполнили волю Вс-вышнего ". А главный раввин России А. Шаевич отмечает в предисловии книги, которой пользуются евреи в Украине: «Интерес к этой книге превзошел самые смелые наши ожидания. Огромное количество благодарных отзывов от самых разных людей в течение всего этого времени приходит в наш адрес. Еще большее количество писем содержит настоятельные просьбы помочь в приобретении этого издания ». Таким образом, это не исторический памятник, а руководство к действию. Наглядным является тот факт, в Украине организации радикального иудаизма «Хабад» осуществляют пропаганду и распространяют учения, основанные на идеях расового превосходства евреев над украинским и всеми остальными славянами и пытаются оправдать или поощряют расовую ненависть и дискриминацию в разноообразных формах. Таким образом, организованное еврейство, управляемое международными сионистскими кругами, в том числе и средством деятельности структур «Хабада», не позволяет украинцам, всем славянам выполнять свою миссию государственного самоопределения и выполнять функцию автохтонного населения. Сионистская деятельность представителей организованного еврейства в Украине направлена на ослабление духа украинской нации и всех славянских народов на украинской земле. Более того, вышеприведенные еврейские документы (под видом иудейских) и факты свидетельствуют о том, что сионизм и структуры Хабад в Украине, посредством распространения идей лживого человеконенавистнического учения «Кицур Шулхан Арух», в масштабах мирового пространства, осуществляют не просто высокоорганизованную и системную, целенаправленную преступную деятельность по сговору многочисленных посвященных на это иудеями-клерикаламы евреев-сионистов, а совершают эти массовые преступления с особыми цинизмом и демонстративностью против украинцев и всех неевреев на территории стран их пребывания и во всем мире в целом. Мы считаем, что уже на основании одного этого официального еврейского издания правоохранительные органы Украины должны были бы, согласно ст. 35 Конституции Украины, прекратить распространение религии, которая возбуждает среди еврейства ненависть к другому «населению Украины». Тем более, «идеально полный объем непревзойденного памятника иудейской морали» - «Шулхан Арух», изучается в ешивах - еврейских школах, чем также нарушается принцип статьи 35 Конституции Украины относительно отделения от государства церкви и религиозных организаций, в т. ч. и иудейских религиозных организаций «ХАБАД», которые имеют разветвленную сеть по населенным пунктам в Украине, а школы от церкви. В Украине ешивы не отделены от синагог и иудейских религиозных общин, чем нарушается конституционный порядок и национальное законодательство. А еврейских детей в ешивах учат Талмуду, «Шулхан Арух», которые наполнены ненавистью и презрением ко всем неевреям, в частности на территории Украины. В дальнейшем сохранени таких порядков недопустимо, особенно относительно славянских наций украинского народа, которые представляем мы - те, кто подписал этот документ. На территории Украины сегодня действует целая хорошо разветвленная и финансируемая сеть структур движения «Хабад», всемирная штаб-квартира которого находится в районе Бруклин Нью-Йорк (США). Один из активистов, а затем и руководитель (с 1950 г.) этого движения Любавичский Ребе, раввин Менахэм Мендель Шнеерсон был выслан из Советского Союза в 1927 году вместе с его тестем Ребе Раяц из Любавич, за организационную деятельность в ущерб советскому обществу. Ребе Менахэм Мендель Шнеерсон возглавил движение Хабад в 1950 г. и стал рассылать эмиссаров (шлюхим) в те части мира, где проживают евреи. На сегодня по миру действуют 4600 эмиссаров, около двух сотен которых находятся постоянно на территории Украины и являются гражданами Израиля. Впервые, после 1927 года, эти эмиссары, в статусе раввинов городов и областей, и члены их семей, осуществляют на территории Украины не только религиозную, но и разведывательную, коммерческую, судебную и другие формы организационно-распорядительной и организованной преступной деятельности преимущественно в латентных (скрытых) формах . При этом, согласно требованиям статьи 24 Закона Украины от 23.04.1991 № 987-XII «О свободе совести и религиозных организациях»: «Священнослужители, религиозные проповедники, наставники, другие представители зарубежных организаций, являющиеся иностранными гражданами и временно находящиеся в Украине, - могут заниматься проповедованием религиозных вероучений, выполнением религиозных обрядов или другой канонической деятельностью ». Но раввины, как иностранные граждане, граждане Израиля, фактически незаконно занимаются общественной и политической деятельностью на территории Украины. Доказательством этому является тот факт, что раввины почти всех областей Украины и значительного количества городов Украины возглавляют иудейские религиозные общины, не будучи гражданами Украины, о чем свидетельствуют многочисленные документы за их подписями в различные органы, учреждения и организации на бланках указанных организаций. Кроме этого, иностранные граждане, граждане Израиля - раввины, также представляются в государственных органах, как руководители еврейских общин населенных пунктов. Это обстоятельство также является грубым нарушением требований статьи 19 Конституции Украины относительно бездеятельности контролирующих органов, которые обязаны своевременно пресекать незаконную деятельность иностранных граждан на территории Украины. Согласно требованиям статьи 1 и статьи 34 Закона Украины от 16.06.1992 № 460-XII «Об объединении граждан» только граждане Украины имеют право возглавлять общественные организации и объединения граждан на территории Украины. Указанное выше обстоятельство только усиливает межэтническое и межнациональное противостояние в Украине, которое постоянно провоцируют вышеупомянутые раввины-иностранцы. Если сейчас в Украине не решить эту проблему так, как она была решена в 1927 году в СССР, то однозначным является прогноз на дальнейшую эскалацию напряженности в украинском обществе, связанной с раздуванием израильскими раввинами национального неравенства и пренебрежения к так называемым «гойским нациям» вплоть до уровня национальной розни и возможности провокации войны на территории Украины. Такое напряжение пока сознательно не фиксируется органами власти на официальном уровне и имеет латентный (скрытый) характер, который ошибочно относят к «бытовому» уровню, или же к уровню отдельных криминальных проявлений со стороны некоторых граждан Украины. Культура, национальные традиции и историческая память украинского народа никогда не воспримут того, что последние два десятилетия преподносится нашему обществу. Новые, еврейские владельцы СМИ в Украине, особенно владельцы телеканалов, навязали украинцам и другим представителям славянских наций страны, подмену национальных духовных ценностей славянских людей, их культуры и традиций на материальные, денежные активы «свободной конвертации» для удобства иностранного господства на землях Украины. Сразу успокоим высших должностных лиц государства тем, что с запретом деятельности на территории Украины реакционных, иудейско-националистических, а еще точнее - нацистских структур Хабада и сионизма, не появится проблема с мировым сообществом по запрету иудаизма в Украине, как религии. О таком запрете речь не идет. В иудаизме есть много религиозных течений, в том числе и новых, что позволяет говорить о том, чтобы разрешить деятельность в Украине тех религиозных иудейских общин, которые за духовный источник своей деятельности признают исключительно Тору (Пятикнижие Моисея) и не признают других писаний человеческого происхождения с соответствующими человеконенавистническими толкованиями и искажениями в адрес исключительно всех неевреев. Примером либеральных иудейских общин является община во главе с Э. Ходос в г. Харькове. Надо обратить внимание и на лозунг талмудического содержания, которые деятели сионистского толка навязали президентскому окружению в 2010 году: «Украина для людей!" В таком смысле этот лозунг означает, что «Украина для евреев!", потому что людьми, согласно Талмуду и « Шулхан Арух », являются исключительно евреи. Представители других наций не принадлежат, по версии талмудистов, к людям. Широкие круги интеллигенции и общественности Украины возмущает этот факт, и мы также просим снять из политического употребления этот лозунг, и не пытаться использовать алогичные эгоцентрические словесные формы для поднятия духа небольшой группы тех исторических гостей, которые хотят быть хозяевами в нашем Отечестве. Любая страна мира существует исключительно для людей! Поэтому бессмысленно подчеркивать и употреблять такую аксиому для Украины. Мы все являемся людьми по физиологическим и духовным понятиям, и строим свое государство для себя, а не для кого-то! Властям Украины также крайне важно учесть, что при все возрастающем в Украине воздействии "Хабада" центр реальной власти и принятия решений государственного и территориального значения все больше и больше отдаляется от государства Украина и украинцев. Внутриукраинские органы власти все меньше и меньше играют роль вождя украинского общества. Это опасно для будущего Украины, для сохранения ее независимости и суверенитета. Чтобы подчеркнуть крайнюю опасность дальнейшего усиления и укрепления иудейско-сионистских структур в Украине, воспользуемся также переводами «Шулхан Арух» с иудейского амстердамского издания, сделанными судебным экспертом, ученым-гебраистом доктором К. Эккер для судебного процесса в Германии в 1883 г. (Dr. K. Ecker. Der "Judenspiegel" im Lichte der Wahrheit, - eine wissentschaftliche Untersuchung. Paderborn. 1884; русский перевод: д-р К. Эккер. «Еврейское зерцало» в свете истины. Научное исследование. М., 1906). Этот суд евреи возбудили в связи с тем, что один из их соплеменников (Юстус-Бриман), перешедший в христианство, опубликовал античеловечная законы «Шулхан Арух» и Талмуда, но суд оправдал публикатора, найдя перевод соответствующим первоисточнику. Д-р Эккер лишь исправил мелкие неточности - исправленный им текст приведем ниже в характерных отрывках с указанием точных еврейских источников (основываясь на доверии к квалификации немецкого эксперта-гебраиста и немецкого суда). - «Его [нееврея] семя рассматривается как семя скота» (Тосефта - дополнение к талмуду Кетубот, 3 б). «Ради [умерших] слуг и служанок ... не говорят слов утешения оставшимся после них, а надо сказать ему [еврею-хозяину]: «Да возместит тебе Бог твой убыток», совершенно так же, как говорят человеку, когда у него околеет бык либо осел »(lоре де ' а 377 - 1). - «Запрещается спасать их [неевреев-аккумов], когда они близки к смерти. Например, когда увидишь, что один из них упал в море, то не выручай его, даже если он хочет заплатить ... Можно испитывать лекарства на аккуме, - полезны ли они? »( lоре де ' а 158-1). - «Деньги аккумов суть как бы добро бесхозное и каждый, кто пришел первым, завладеет им». «В отношении акума не существует обмана» (Хошен га-мишпат 156-5, Хага; 227-26; 348-2, Хага). - «Когда еврей обокрал акума и его [еврея] принуждают к присяге ..., тогда он должен в сердце своем объявить присягу недействительной, потому что он принуждается к ней» (lоре де ' а 329-1, Хага). - Внимание: это вновь касается поведения иудеев во время следствия и суда! - «Когда о ком-нибудь установлено, что он трижды предавал еврея или его деньги аккуму, тогда надо отыскивать пути и способы сжить его со света». «В расходах, сделанных для того, чтобы изжить предателя со света, должны участвовать все жители (евреи) местности» (Хошен га-мишпат 388-15 и -16). - «Предателя разрешается убивать на всяком месте, даже и в наше время. Убить его можно раньше, чем он успевает сделать донос [может принести убыток «либо на теле, или в деньгах, хотя бы их было немного »]... и каждый, кто первый убьет, приобретает заслугу» (Хошен га-мишпат 388-10). - «Еврей-вольнодумец, то есть тот, который совершает богослужение аккумов... убивать всех таких - доброе дело. Когда есть власть убить их всенародно мечом, тогда пусть это совершится, а если нет, то их надо опутывать всячески, чтобы причинить им смерть. Например, когда увидишь, что один из них упал в колодец и в колодце стоит лестница, тогда спеши вытащить ее, говоря: «Вот у меня забота, - надо снять моего сына с крыши, и я тебе сейчас принесу ее обратно" и т. п.» (Хошен га-мишпат 425-5). Все эти тексты, идентичность которых уже доказана (что важно!) в немецком суде, подтверждаются и группой современных молодых раввинов и «семинаристов»-ешиботников, выступающих против данной расистской морали. Например, израильским писателем И. Шамиром в журнале «Наш современник» (2004, № 11) опубликованы следующие действующие предписания, против которых протестуют эти совестливые евреи, в том числе на сайте http://www.talkreason.org: - «Евреи - полноценные, совершенные существа; неевреи, со своей стороны, хотя и люди, однако неполноценные и несовершенные. Разница между евреями и другими народами подобна различиям между душой и телом или между людьми и животными ... Разница между душой еврея и душой нееврея больше, глубже и значительнее, чем разница между душой животного и человеческой душой ». - «Запрещение ненавидеть (другого человека) относится исключительно к евреям ... Еврейский закон разрешает мстительность и злопамятность по отношению к неевреям ... Еврей не должен скорбеть ... даже по своим ближайшим родственникам-неевреям ». - «Каждый идолопоклонник (как еврей, так и нееврей) должен быть приговорен к смертной казни ... когда не существует соответствующего полномочного суда, всякий еврей имеет право и даже обязан убить еврея, который несомненно является идолопоклонником ... Относительно христианства существуют разногласия между авторитетами, однако подавляющее большинство их также считает христианство идолопоклонством ». Ко всему этому можно добавить и слова из молитвы Шефох, в которой евреи накануне своей пасхи призывают своего «бога» «истребить из-под неба» все прочие народы. Мы очень ценим тот факт, что в неприятии этого иудейского человеконенавистничества с нами вполне единомысленны наиболее честные представители еврейского народа, такие граждане Израиля, как Исраэль Шахак из Иерусалимского университета и Исраэль Шамир, осуждающие мораль «Шулхан Арух» и в талмудические теории, и в государственной практике еврейской власти по отношению к палестинцам (см. также публикации И. Шамира в журнале «Наш современник», 2003, № 10). Следует отметить, что даже приведенные выше убийственные предписания - это по сей день не только теория, но и практика. Так, бывший председатель харьковской еврейской общины Э. Ходос опубликовал доказательства («Топор над православием, или Кто убил отца Меня». Харьков, 1999) с обвинением членов еврейского движения Хабад в убийстве в 1990 г. священника-еврея о. Александра Меня (который "совершал богослужение аккумов» и мечтал о создании «еврейской православной церкви», что считается уголовным преступлением по законам государства Израиль), но этими показаниями власти не заинтересовались. Преступников положено искать только в среде «славянских антисемитов».
Харьковский раввин иудейской религиозной общины либерального направления Э. Ходос в своей книге «Еврейский фашизм или Хабад - дорога в ад. Тайный знак - черная метка ». - Киев, 2005. - 128с., как знаток проблем иудаизма в Украине, дает определение организациям Хабада, как «иудео-нацистской секты», что не может остаться без внимания руководителей Украины. На основании процитированных правил и практики еврейского поведения нетрудно понять, почему постоянным спутником еврейства во всех народах был пресловутый "антисемитизм", - то есть неприятие данной иудейской морали. Именно поэтому евреи не имели равноправия в христианских государствах и добились его лишь в результате реализованных при их же участии буржуазных и социалистических революций путем свержения традиционной власти. Так же и в Российской империи евреи, после безуспешных попыток царского правительства сделать их "такими как все», лишились в XIX .равноправия: не потому, что были евреями по крови (империя была многонациональной); не потому, что были нехристианами (таковыми были и мусульмане, буддисты и др.); а потому, что еврейская религия - антихристианская и человеконенавистническая, антиправовая, антиправославная, доходящая до ритуальных убийств в среде своих особо рьяных приверженцев. Многие случаи этого ритуального экстремизма тоже были доказаны в суде (см., например, исследование, проведенное в дореволюционном министерстве внутренних дел: В. И. Даль: «Розыскание о убиении евреями христианских младенцев и употреблении крови их», СПб., 1844). Духовную причину этого человеконенавистничества разъясняет Евангелие словами Христа о еврейских духовных вождях, отказавшихся от Бога Отца и потому отвергли и распяли Сына Божия: «Ваш отец диавол, и вы хотите исполнять похоти отца вашего; он был человекоубийца от начала" (Ин . 8:19, 44). Это общепринятое в христианстве объяснение иудейской агрессивности как формы сатанизма. Его высказывали известные философы-интеллигенты, которых невозможно заподозрить в антисемитизме.Например, А. Ф. Лосев ("Источник". М., 1996, № 4. С. 117-122), о. Павел Флоренский (см. в книге: В. В. Розанов. "Сахарна», М., издательство «Республика», 1998, с. 360) и о. Сергей Булгаков: еврейство, которое отвергло Христа, стало «лабораторией всяких духовных пороков, отравляющих мир и в особенности христианское человечество" ("Вестник РХД". Париж. 1973, № 108-110, с. 72). Даже иудео-христианин о.Александр Мень, боровшийся против «антисемитизма», утверждал, что еврей, отвергающий христианство, "предает себя и легко оказывается во власти темных сил» (журнал «Евреи в СССР», 1975, № 11). Это, к сожалению, и произошло с большей частью еврейского народа (в отличие от его малой части, принявшей христианство). Но он в своей массе этого не хочет осознать и считает, что такая констатация истины Христом и вслед за Ним христианами является "оскорбительной" для евреев. Еврейские истцы часто направляют свое обвинение в «антисемитизме» против этой существенной части самого христианского вероучения, требуя его фактического запрета. Однако мы не можем согласиться с запретом на православное знание о смысле истории как борьбе сил добра (на стороне Церкви) и сил зла (на стороне противоположной человеконенавистнической религии, готовящей царство антихриста). Следуя заветам православных Отцов Церкви, мы не можем следовать ложному пониманию терпимости, что насаждается как смирение перед грехом, злом, ложью и в данном случае богоборчеством. Православный должен именно из уважения к образу Божию, заложенного в каждом человеке, и ради спасения его души, откровенно указывать евреям (иудеям-сионистам) на их опасное уклонение от истины. В этом также и с христианской точки зрения заключается проявление подлинной любви к людям, ибо только обращение в истинную христианскую веру может спасти еврея. «Толерантное» же потакание ересям и сатанизму лишь способствует их духовной гибели. А под их натиском - и многих их жертв. Следует сразу ответить и на возможное возражение, что славянские патриоты, которые критикуют евреев, не всегда проводят различие между религиозными и нерелигиозными евреями, тогда как большинство из них не считают себя верующими иудеями и не изучают «Шулхан Арух». Однако многие поколения уединенной жизни еврейства среди других народов (в этом был смысл еврейского кагала как «государства в государстве» - см.. Книги еврейских авторов: «Антисемитизм в древнем мире» С. Лурье и "Книгу кагала" Я. Брафмана) привели к тому, что мораль «Шулхан Арух» стала частью еврейского национального самосознания даже в его секулярном виде. Такой вывод сделала известная еврейская писательница - социолог Х. Арендт: «Именно в процессе секуляризации родился вполне реальный еврейский шовинизм ... Представление об избранности евреев превратилось ... в представление, что евреи якобы соль земли. С этого момента старая религиозная концепция избранности перестает быть сущностью иудаизма и становится сущностью еврейства »(« Антисемитизм »/ /« Синтаксис ». Париж, № 26, 1989). Этот «реальный еврейский шовинизм» и бесцеремонность в духе "Шулхан Арух» наглядно проявились как во время страшного геноцида над славянским православным народом в 1920-1930-е годы (после чего евреям надо быть особенно сдержанными в обвинениях против славянских патриотов) , так и в ходе разрушения СССР и посткоммунистических реформ в Украине, что отобразилось и в незаконном присвоении государственной собственности как бы «бесхозной», и в составе нового правящего слоя: «в правительстве полно евреев», - гордится раввин А. Шаевич («НГ -Фигуры и лица », 1998, № 16), а также другие раввины (все израильтяне) на территории Украины. Таким образом, их соответствующее влияние на жизнь страны оказалось совершенно непропорционально их численности (0,22% евреев от всего состава населения Украины по данным последней переписи 2001 года) в ущерб интересам всех прочих народов страны и особенно государствообразующего украинского народа. Такое национальное неравенство во всех сферах общественной жизни (политика, предпринимательство, культура, наука и др.) ведет к постоянно растущей социальной напряженности во всем украинском обществе. Именно иудейское талмудические вероучение, которое распространяется в действующих синагогах на территории Украины, в еврейских образовательных школах, а также сети их национальных культурных и духовных центров не только является противоправным, но и таким, что посягает на нравственность населения Украины нееврейского происхождения, нарушает права и свободы людей, которыми являются не только евреи, как об этом определяется в иудейских религиозных талмудических источниках, но и все другие граждане в Украине. Иудейское вероучение в том виде, как его исповедуют и распространяют в Украине под видом религиозных структур «Хабада», создает привилегии и ограничения по признакам рас, религиозным и другим убеждениям, этническому и социальному происхождению, имущественному состоянию и иным признакам. Следствием этих противоправных проявлений должны быть меры со стороны государства, упомянутые в статьях 35 и 36 Конституции Украины, а именно, когда право на свободу мировоззрения и вероисповедания может быть ограничено законом в интересах охраны общественного порядка, здоровья и нравственности населения или защиты прав и свобод других людей (ст.35), а также ограничения, установленные законом в интересах национальной безопасности и общественного порядка, охраны здоровья населения или защиты прав и свобод других людей (ст.36).Таким образом, уже для властей Украины, вновь возникла проблема относительно скорейшего решения вопроса о прекращении дальнейшего присутствия структур «Хабада» на территории нашего государства. Во множестве литературных источников и выступлениях по телевидению еврейские деятели и журналисты участие еврейства в общественных процессах последних 20-ти лет называют «демократически-капиталистической революцией» сознательно выбрасывая из этого процесса главный его этнический фактор относительно священных прав украинцев и всех славян на свое собственное национальное государство Украина. «Еврейская и околоеврейская интеллигенция была на постсоветском пространстве одним из главных носителей западно-либеральной идеологии, стала идеологом этой революции». Поэтому «евреи имеют больший удельный вес в политике России, Украины и бизнесе, чем в политике и бизнесе любой другой христианской страны». Это они называют «еврейским счастьем». Сами еврейские олигархи откровенно рассказывают в СМИ об истоках своего "счастья" в совершенной ими революции. Сам премьер-министр Украины Н.Азаров в ходе последнего визита в Израиль отметил, какие большие капиталовложения делают украинские олигархи (еврейского происхождения) на территории этой страны, строя различные культовые сооружения и объекты бизнеса. Таких доходов и таких прибылей, которые можно было заработать в Украине, нельзя было заработать больше нигде. Большая часть капитала здесь принадлежит еврейскому бизнесу. При таком положении вещей в Украине (власти государства) все меньше и меньше будет оставаться суверенитета и независимости. Если сейчас не начать что-то менять, в Украину очень быстро зайдут транснациональные корпорации, контролируемые международным еврейско-сионистским капиталом, опирающиеся на силу оружия США и НАТО. Впервые за тысячу лет с момента поселения евреев на территории государств славянских народов, евреи получили реальную власть в этих странах. При этом Э. Тополь и другие чуткие евреи (например, Ю. Нудельман и др.) подчеркивают, что разрушительная и своекорыстная политика еврейских олигархов, унижающая славянские народы, провоцирует враждебность этих народов к евреям. Мы просим Генеральную прокуратуру Украины учесть эти мнения представителей еврейского писательства и журналистики, как признание ответственности еврейской стороны за современное обострение украинско - еврейского конфликта. Тем более, что для удержания незаконно захваченной ими названной якобы «бесхозной» госсобственности и своей власти эта правящая национальная прослойка еврейского национального меньшинства ведет целенаправленную политику распада украинской народной нравственности и вытравливания славянских национальных духовных ценностей, стремясь превратить весь наш народ в животную массу без веры и традиций - так проще управлять им и легче подавлять его сопротивление. В этом можно видеть явные признаки духовного, а на этой основе и физического геноцида нашего народа в современной Украине и на всем историческом славянском пространстве. В частности, именно евреи оказали сопротивление преподаванию в школах «Основ православной культуры» и именно по инициативе евреев нам, государствообразующему украинскому народу, Постановлением Верховной Рады Украины от 26.06.1992 года и иными актами бездействия на наши требования, запрещено указывать в паспорте гражданина Украины свою национальность. Исторически подтверждено фактами, что именно евреи, различными заблуждениями и коварством, действуя организованно, и скрытно доминируя во всех ветвях государственной власти в постсоветской Украине, настаивали на отмене графы о национальности в паспорте, а причину этого объясняют тем, что «евреи заняли высокие посты в администрации». То есть, даже они сами хорошо понимают и четко осознают, какое представление об их национальности сложилось у неевреев, и потому стремятся скрыть свою национальную принадлежность - это тоже о многом говорит, в частности, и об опасениях неминуемой ответственности за все, что они делают против славянских народов на территории Украины, и, в первую очередь, украинского народа. Именно возвращение графы о национальности граждан Украины в документах,подтверждающих личность, станет первым шагом для преодоления национальной несправедливости в Украине. Из других многочисленных примеров вытравливания наших национальных духовных ценностей не можем не обратить Вашего внимания, господин Президент Украины и господин Генеральный прокурор, на политику в области культуры и особенно на множество телепрограмм, в которых регулярно унижается украинский, славянский патриотизм и православные традиции, пропагандируется матерная речь и идея, что «секс - двигатель культуры». Все протесты украинской общественности против возмутительной, а по сути провокационной, деятельности неславянских «режиссеров» такой «культуры» оказались безрезультатными. Причем у евреев - владельцев телеканалов для их атак имеются в распоряжении центральные каналы украинского телевидения, а у защитников славянских и православных патриотов крохотные тиражи, за которые их преследуют и судят. Такое неравенство возможностей тоже побуждает давать отпор циничным и наглым антиславянским действиям лиц еврейского происхождения. Славянин, православный человек, призванный защищать свой народ и свои святыни - пример этому подал не только иудеям сам Иисус Христос, бичом изгнав из храма торговцев, которые непочтительно относились к святыне. По сравнению с высказываниями обвиняемых славянских патриотов гораздо более агрессивные высказывания евреев по отношению к неевреям печатаются и выходят в еврейских газетах, которые издают в Украине или завозят на территорию Украины. Например, в органе Российского еврейского конгресса "Еврейские новости" (2002, № 16, с. 9) депутат кнессета А. Либерман призвал к насильственной высылке палестинцев из Израиля. При этом палестинцев, их членов семей, которые являются и гражданами Украины, - вопреки резолюциям Совета Безопасности ООН! - не просто изгоняют с родной земли (4 миллиона беженцев), но и убивают их активистов вместе с семьями, разрушают здания их родственников (операция «литой свинец»), - так выглядит «Шулхан Арух» в государственной политике Израиля. И еврейство Украины поддерживает ее, когда звучат соответствующие заявления и проводятся акции солидарности с народом Израиля, политическое лоббирование интересов Израиля. Еврейство Украины считает себя одним целым с русским еврейством и еврейством всего мира, но не исключительно на уровне культурных или духовных связей, а больше на уровне административных, финансовых, организационно-подчиненных. Например, 14.09.2010г. город Херсон посетил Главный раввин России Берл Лазар, присутствовавший в качестве почетного гостя на торжественном открытии отреставрированной синагоги Херсона, средства на ремонт которой предоставил богатый гражданин Израиля, олигарх-еврей из Украины И. Коломойский, который также посетил синагогу Херсона. Согласно законодательству Украины, в нашем государстве невозможно иметь двойное гражданство. А чтобы получить статус гражданина другого государства обязательна процедура отказа от гражданства Украины. Но, вопреки украинскому законодательству, почему-то на протяжении нескольких лет именно еврей-олигарх Коломойский, при бездеятельности и молчаливом противозаконном согласии всей правоохранительной системы Украины, демонстративно и цинично кичится своим незаконным двойным гражданством (Украины и Израиля). На такой беспредел, грубое неуважение и пренебрежение требованиями украинского государства и украинского народа весь наш народ и украинцы, в частности, своего согласия никогда и никому не давали. Нет в этом отношении и какого-то отдельного нормативного документа, которым бы было предусмотрено какое-либо исключительное и расширенное право евреев по отношению к другим национальным группам Украины. Это является недопустимой бездеятельностью органов государственной власти. Тем более, что законом прямого действия является норма Конституции Украины (ст.24) о равенстве конституционных прав и свобод граждан Украины и их равенство перед законом. Но Генеральная прокуратура как-то странно проявляет длительную многолетнюю бездеятельность относительно Коломойского и других супер-богачей еврейского происхождения, которые публично хвастаются своим двойным статусом гражданина двух государств. И именно такая бездеятельность государства и его органов создает условия для последующих нарушений Конституции и законов Украины и прав его граждан. В частности израильтяно-украинец И. Коломойский и его подчиненный Дмитрий Луговой преднамеренно нарушают статью 24 Конституции Украины, по смыслу которой «Не может быть привилегий или ограничений по признакам расы, цвета кожи, политических, религиозных и других убеждений, пола, этнического и социального происхождения, имущественного состояния, местожительства, по языковым или другим признакам »и допускают преступление по ст.161 УК Украины (« Нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или религиозных убеждений »). Речь идет о создании в г.Днепропетровске специального отделения банка «ПриватБанк» для национальной и религиозной группы (евреев, иудеев). Соответствующая информация об этом содержится на еврейских и украинских сайтах и в печатных СМИ:
http://izrus.co.il/oligarhi/article/2011-04-20/14047.html
http://lb.ua/news/2011/04/20/93447_Bank_Kolomoyskogo_otkril_otdele.html
Такие действия недопустимы на территории Украины, которая по своему составу является многонациональной страной и поэтому предоставлять привилегии и устанавливать ограничения по признакам религиозных убеждений и этнической принадлежности недопустимо никому. Но и за совершение таких действий должна наступать своевременная неизбежна ответственность, а сами нарушения прекращаться. Также недопустима ситуация содействия государством существования на территории Украины фактически расистских школ, которые называют еврейскими (ешивы). В таком виде, как они сейчас действуют в Украине, они могут существовать только в Израиле. Но Украина - не Израиль! Нарушения законов и прав человека состоит в том, что для обучения в таких школах принимают исключительно чистокровных евреев, то есть таких, которые не имеют других родителей кроме евреев. Например, есть факты, когда администрация таких школ, узнав о том, что ребенок-нееврей был усыновлен родителями-евреями, неизбежно исключала из школы такого ребенка. Также недопустимым является финансирование таких школ сионистскими организациями («Хабад» и проч.), Преподавание в таких школах расистской идеологии на основании Талмуда, «Шулхан Арух» и другие. Это грубо противоречит украинскому законодательству, в частности ст.ст. 3, 6, 8 Закона Украины «Об образовании»! Спецслужбы Израиля при поддержке или бездействии Службы безопасности Украины, которую почему-то до сих пор возглавляет еврей-олигарх Хорошковский, совершили международное преступление на территории Украины, похитив в последние дни марта сего года на станции Полтава из поезда Харьков-Киев палестинца Дирар Абу Сиси, работавшего техническим директором единственной в секторе Газа электростанции. Он оказался в тюрьме в Ашкелоне (Израиль).Уже 1 апреля Дирар Абу Сиси предстал перед израильским судом. Это мощный сигнал украинскому и мировому сообществу о том, что могут сделать спецслужбы любой страны с каждым человеком на территории Украины. Получается, что СБУ работает под юрисдикцией Мосада (спецслужбы Израиля) и подчиняется в первую очередь тем государствам, на территории которых размещены мощные сионистские центры влияния на другие страны. Значит, на сегодня СБУ не является и не может расцениваться в полной мере органом государства Украина, который должен защищать национальные интересы Украины и не обеспечивает ее национальную безопасность, а значит, и каждого из его граждан. Особенно это рельефно выглядит на фоне реагирования власти Пакистана на несанкционированную ею спецоперацию США 02.05.2011 года по уничтожению Усамы Бин Ладена.Официальный представитель власти Исламабада - Салман Башир, оценил действия США, как нарушение суверенитета Пакистана, и заверил общественность в недопущении в дальнейшем подобных незаконных действий на территории Пакистана со стороны любой страны. Еврейские общины во всех странах проводят «политическое лоббирование" интересов международного еврейства в ущерб интересам страны проживания, и особенно в США - где государство стало инструментом по достижению глобальных целей международного еврейства, что открыто признал А. Шарон в кнессете в 2001 г. Евреям удалось даже использовать армию США в израильских интересах для разгрома целой страны - Ирака. А расизм своего "Шулхан Арух» они пытаются замаскировать упреждающими обвинениями в «антисемитизме» (то есть якобы расовой ненависти) всех тех, кто не соглашается с их моралью, их действиями, их войнами. Но такая подмена понятий - грубый подлог, который должен быть очевидной любому беспристрастному судье. Например, «Московское бюро прав человека» под руководством А. Брода, а также соответствующие структуры в Украине, завалили прокуратуру и другие государственные органы подобными «антисемитскими» жалобами, фактически блокируя работу правоохранительных органов и показывая, между прочим, что понимают под «правами человека »главным образом права евреев. Можно сказать, что весь демократический мир сегодня находится под денежным и политическим контролем международного еврейства, чем ныне открыто гордятся видные банкиры (Ж. Аттали и др.), а также соответствующие международные сионистские круги. И нам не хочется, чтобы Украина, против возрождения которой ведется превентивная перманентная война без правил, и в дальнейшем бы находилась в числе таких несвободных и фактически оккупированных сионистами стран. Терпение общественного ожидания народа Украины на позитивные изменения в политике и экономике уже закончилось. Историческим фактом стало признание активом многочисленных организаций того, какая именно власть установлена в Украине и кому в руки достались национальные богатства. Примером этому являются такие факты: • совместное заседание 24.02.2011 г. в г.Киеве представителей руководства ВОО и ВГПР «Всенародный фронт спасения Украины», МОО «Организация Украинских Националистов», ВОО «Всеукраинское объединение ветеранов», Независимый профсоюз военнослужащих Украины, «Трудовое движение «Солидарность», ВОО «Союз офицеров Украины», Конгресс Украинских Националистов, Радикальный Украинский солидаристский Союз, Гражданское Всемирное экологическое Правительство, представителей других организаций и активистов национально-патриотического движения Украины, на котором утверждено решение: «6. Признать тот факт, что в современной Украине установлена абсолютная еврейская этнократия - иудеи коварно и незаконно захватили власть и почти все национальные богатства Украины в свою собственность»; • общее собрание 26.02.2011 г. в Херсоне представителей общественных организаций и объединений, действующих в г. Херсоне и Херсонской области: ВОО и ВГПР «Всенародный фронт спасения Украины», Независимого профсоюза военнослужащих Украины, «Трудовое движение «Солидарность», ВОО«Народный парламент Украины», ХГО «Славянская община», ХО «Объединение христиан-демократов», ХОО Всеукраинского комитета защиты прав человека, ХМПО «Народный контроль», ХМГО «Украинское национальное трудовое движение», ХМГО «Общественный контроль Сергея Кириченко», представителей других организаций, органов самоорганизации населения, СМИ и активистов национально-патриотического движения Украины, на которых принято решение: «5. Признать тот факт, что в современной Украине, с помощью и поддержкой международных сионистских организаций, установлена абсолютная еврейская этнократия, историческим аналогом которого является государственное образование Хазарский Каганат во главе с иудейскими правителями (VII – X вв.). Иудейско-сионистские структуры коварно и незаконно захватили в стране власть, почти все средства производства, ведущие средства массовой информации, национальные богатства Украины в свою частную собственность, что является препятствием для существования и развития украинской нации, представителей всех народов и национальностей на территории Украины». В других регионах и городах Украины проходят мероприятия, на которых утверждаются решения с аналогичным содержанием, что лишь подтверждает истинность общественных оценок происходящего в государстве. И последний важный факт надругательства властями Украины над национальными интересамив украинского народа на территории г.Умань.
Кабинет Министров Украины в рамках государственной программы по обеспечению паломничества планирует урегулировать вопрос ежегодного посещения хасидами могилы цадика (мудреца) Нахмана в Умани. Согласно информации службы охраны культурного наследия Черкасской облгосадминистрации, уже начато создание проекта закона Украины "О паломничестве". По распоряжению председателя Черкасской ОГА решается вопрос об урегулировании средств в целях обеспечения пребывания хасидов в области на высоком уровне. Напомним, ежегодно более 20 тысяч хасидов посещают Умань в сентябре, чтобы на могиле своего духовного лидера, цадика Нахмана, отпраздновать Рош-га-Шана - иудейский Новый год. 12 сентября 2010, между хасидами и местными жителями, произошел бытовой конфликт, после которого было депортировано 10 паломников. После чего украинские власти и организаторы паломничества хасидов - Международный благотворительный фонд имени ребе Нахмана -, в который раз подняли вопрос о законном урегулирования паломничества.
Глава Черкасской облгосадминистрации Сергей Тулуб заявил, что проект такого закона уже разработан на Черкащине. Губернатор также сообщил, что в 2011 году паломников - хасидов будет вдвое больше, чем в прошлом году - только по одной причине: отмена в феврале 2011 года визового режима между Украиной и Израилем. В прошлом году хасидов в Умань на празднование Нового года - Рош-Га-Шана - прибыло, по неофициальным данным, 25 тыс. человек. Поэтому в этом году, видимо, следует ожидать около 50 тыс. человек. К приезду хасидов Черкасскую область готовят первый заместитель губернатора Сергей Рябцев, заместитель по вопросам АПК Василий Корниенко и мэр Умани Юрий Бодров. 12 сентября 2010 Украина депортировала в Израиль 10 хасидов с запретом въезда на свою территорию в течение 5 лет. Депортированные нарушили общественный порядок во время задержания подозреваемых в избиении двух жителей Умани. Конфликт возник между владелицей квартиры и хасидами, которые нанимали у нее жилье. Вследствие этого инцидента пострадали двое местных жителей, один из которых получил несколько ножевых ранений. Еще один конфликт возник между хасидами и активистами первой Еврейской Евангельской церкви, приехавших из Одессы и проповедовавших в Умани единение евреев в единой вере. А в ночь на 29 сентября в Умани в уличной драке между хасидами и жителями Умани был убит 20-летний гражданин Израиля.Таким образом факты подтверждают нарастание противостояния и враждебности, которые привезли на нашу землю Украины хасиды-иудеи. Органы местного самоуправления г. Умани игнорируют мнение общины и действуют против жителей города. Действующая Черкасская ОГА во главе с С. Тулубом приоритетом определила не права и интересы жителей г.Умань, а планы и интересы хасидов и обеспечения их паломничества в Умань.
Общественность города Умань очень долго терпит унижения, неудобства, надругательство во время так называемого паломничества хасидов. Это терпение иссякло и жители города не желают терпеть в дальнейшем такие нарушения прав, как со стороны городских чиновников, со стороны горе-паломников, так и со стороны стражей порядка, которые пренебрегают любыми правами граждан Украины, ради спокойствия хасидов, а не жителей Умани. Поднимаем вопрос в первую очередь о защите прав свобод и законных интересов жителей г. Умани, которые не должны страдать от произвола указанных сторон. Вместе с жителями Умани обращаемся к органам государственной власти всех уровней о решении вопроса не организации всех благ для паломников, а обеспечение надлежащих условий проживания жителей Умани во время незаконного скопления иностранцев в одном месте.
Власти Украины в лице Черкасской Облгосадминистрации ни словом не указывают на то, что скопления религиозных иностранцев в одном месте, является незаконным, поскольку такие действия не предусмотрены законом, регулирующим данные правоотношения, т.е. она занимает позицию беззакония, что также не в пользу жителей города Умань . В соответствии с требованиями ст. 24 Закона Украины «О свободе совести и религиозных организациях» священнослужители, религиозные проповедники, наставники зарубежных организаций, являющиеся иностранными гражданами и временно находящиеся в Украине, могут заниматься проповедованием религиозных вероучений, исполнением религиозных обрядов или другой канонической деятельностью лишь в тех религиозных организациях, по приглашению которых они прибыли, и по официальному согласованию с государственным органом, который осуществил регистрацию устава соответствующей организации. В г. Умань нет официально зарегистрированной иудейской религиозной организации брацлавских хасидов, поэтому они не имеют законного права на совершение религиозных обрядов, но при противозаконном согласии должностных лиц государственной власти и местного самоуправления, против воли общины, хасиды совершают произвол. Кроме того, жители г. Умань являются православными и имеют официально зарегистрированную Украинскую Православную Церковь, которая совершенно противоположна хасидизму по своему статусу, духовным целям и обрядам, поэтому это также является нажимом на православную веру в Украине, что должно быть учтено в первую очередь.
Поскольку ст. 2 Закона Украины «О гражданстве Украины» от 18 января 2001 года № 2235-ИИИ предусматривает принцип единого гражданства - гражданства государства Украина, то положения ст.24 Конституции Украины относится к гражданам Украины, а не к хасидам, которые не являются гражданами Украины. Следовательно, нужно определить статус хасидов, а затем определяться, на каких условиях и, вообще, возможно ли их паломничество в Украину. Чиновники горсовета г. Умани навязывают хасидизм жителями Умани и ни разу не провели общественного опроса жителей города по поводу получения их согласия на совершения паломничества иноверцев-иудеев в их город. В планы общины города Умань не входят строительство объектов для совершения паломничества, если такие объекты не вынесены за пределы города. Власти Умани монопольным (частным) образом привлекает коммунальные службы, которые в неофициальном (не легализованном, внезаконном) порядке обслуживают хасидов, а в местный бюджет деньги не поступают. Охрана общественного порядка и безопасности дорожного движения в Умани осуществляется не для защиты прав жителей Умани, а защиты хасидов. Правоохранители штурмуют, проверяют, останавливают, не пускают домой жителей Умани, что возмущает последних и усиливает протест против хасидов. Сами хасиды, которые находятся постоянно в Умани, это обычно хулиганы, ведут себя нагло в отношении жителей Умани на протяжении всего года, что также возмущает жителей Умани. Такие безобразия оскорбляют общину. А защиты ждать не от кого, поэтому жители Умани объединяются в общественные организации с тем, чтобы противостоять посягательствам со стороны хасидов. При таких обстоятельствах считаем, что в первую очередь необходимо обеспечить законные права жителей Умани, а потом принимать меры по любому паломничеству с согласия общественности. Считаем, что разработка горсоветом Умани совместно с Черкасской облгосадминистрацией «Программы развития», является не совсем корректной. Поскольку такая программа должна быть разработана и поддержана Уманской территориальной общиной, а не Уманским городским советом. 2 апреля 2011 в Умани состоялось совещание чиновников Черкасской области, на котором обсуждался вопрос о приеме уже в сентябре этого года большого количества, около 50 тысяч хасидов. Власти города Умани, Черкасской области разрабатывают проект Закона Украины «О паломничестве», который касается прав и обязанностей паломников, которые будут находиться в Умани. Считаем, что разработка такого закона приведет к приоритету хасидов над гражданами Украины, жителями г. Умани, узаконит их пребывание и увеличит объем прав хасидов, и так превышающие права жителей Умани. Такое «паломничество» в стагнирующем городе разрушаемой Украины скорее похоже не на безопасный цивилизованный религиозный обряд, а на вражескую ритуальную отработку скорейшего захвата Украины. Обряды и пляски хасидов скорее напоминают сатанинские танцы на могилах украинцев, чем ритуальное поклонение Богу и его слугам ... На основании этого нужно немедленно отменить безвизовый режим перемещения людей между Украиной и Израилем, так как он дает возможность беспрепятственного и нефиксированного со стороны государственных органов проникновения представителей иностранных спецслужб и международного криминала на территорию Украины.
Также нужно прекратить и законодательно запретить массовое паломничество хасидов-иудеев в Умань, разрешив посещение могилы их цадика только уполномоченному официальной делегации от лидеров хасидов-иудеев на основании разрешения органов власти и поименной регистрации ограниченного числа лиц, временно прибывших для участия в обряде поклонения.
Резолюцией 65 сессии Генеральной Ассамблеи ООН «Недопустимость определенных видов практик, которые способствуют эскалации современных форм расизма, расовой дискриминации, ксенофобии и связанной с ними нетерпимости», принятом 21 декабря 2010 года, эта высшая международная инстанция вновь подтвердила соответствующие положения Дурбанской декларации и итогового документа Конференции, опирающейся на Дурбанский процесс, в которых государства осудили сохранение и возрождение неонацизма, неофашизма и агрессивных националистических идеологий, основанных на расовых и национальных предубеждениях, и заявили, что эти явления никогда не могут заслуживать оправдания - ни в каких случаях и ни при каких обстоятельствах . Генассамблея сослалась на факты доклада Генеральной Ассамблее Специального докладчика, в которой отмечается увеличение числа инцидентов расистского характера в некоторых странах, а также всплеск насилия на почве расизма, жертвами которого становятся представители этнических, религиозных или культурных общин. Генассамблея вновь подтвердила (п.16), что, согласно статье 4 Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации государства - участники настоящей Конвенции, в частности, обязаны: a) осуждать всякую пропаганду и все организации, основанные на идеях расового превосходства или пытающихся оправдать или поощрять расовую ненависть и дискриминацию в какой бы то ни было форме; b) принять немедленные и позитивные меры, направленные на искоренение всякого подстрекательства к такой дискриминации или актов дискриминации с учетом принципов, содержащихся во Всеобщей декларации прав человека, и прав, ясно изложенных в статье 5 Конвенции; c) объявлять о наказании по закону, как за преступление, всякое распространение идей, основанных на расовом превосходстве или ненависти, всякое подстрекательство к расовой дискриминации, а также все акты насилия или подстрекательство к таким актам, направленным против любой расы или группы лиц другого цвета кожи или этнического происхождения, а также предоставление любой помощи для проведения расистской деятельности, включая ее финансирование; d) объявлять противозаконными и запрещать организации и организованную и всякую другую пропагандистскую деятельность, которые поощряют расовую дискриминацию и подстрекают к ней, и признавать участие в таких организациях или в такой деятельности преступлением, которое карается законом; е) не разрешать национальным или местным органам государственной власти или государственным учреждениям поощрять расовую дискриминацию или подстрекать к ней.
Определяющим в этой Резолюции (п. 17) является также подтверждение того, что всякое выступление в пользу национальной, расовой или религиозной ненависти, представляющее собой подстрекательство к дискриминации, вражде и насилию, должно быть запрещено законом так же, как распространение идей, основанных на расовом превосходстве или ненависти, и акты насилия или подстрекательство к совершению таких актов, и что такого рода запреты согласовываются с правом на свободу мнений и их свободное выражение.
Время последнего десятилетия ярко показало всем, что организованное из-за границы еврейство хозяйничает в Украине исключительно для себя и своих узкоэтнических интересов. Это в убыток и в ущерб украинским и всем славянским нациям и их общинам в Украине. Пришло время прекратить такую несправедливость. Иначе геноцид украинцев и других славян в Украине будет продолжаться. Явно непоследовательными выглядят действия международного сионизма и их главного проводника - США, по указаниям которых постоянно арестовывают политических деятелей (например, Слободана Милошевича), военных (например, генерала Ратко Младича), обвиняя их в совершении геноцида.В некоторых случаях международный суд в Гааге озвучивает цифры, когда якобы обвиняемые ими политики и военные виновны в смерти десятков или сотен человек. При этом явно нелогично то, что власти Украины на протяжении длительного времени умышленно принимает явно незаконные, жестокие решения, в результате которых гибнут миллионы людей в Украине. Или власти Украины не принимает своевременно правильных, своевременных и необходимых решений, в результате чего продолжают погибать и умирать сотни тысяч, миллионы людей. В Украине на сегодня властью созданы и поддерживаются условия, когда уничтожается украинская национальная и славянские этнические и христианские религиозные группы путем создания для этих групп жизненных условий, рассчитанных на полное или частичное их физическое уничтожение, сокращение деторождения или препятствование ему в такой группе. А это явные признаки такого преступления, как геноцид.
После обнаружения этой правды, после установления истины, кто именно и ради чего правит Украиной, в случае бездействия властей и его высших должностных лиц, в государстве будет постоянно нарастать национальное противостояние на уровне евреи - украинцы, все славяне и евреи, и межрелигиозная вражда на уровне иудео - сионизма и христиано - славянизма. Если ничего не менять, то со временем жизнь народа Украины будет все хуже и невыносимее, будет расти обнищание и социальное напряжение с возможными и непредсказуемыми формами социальных протестов и взрывов. Мы подаем свой голос в защиту украинской нации, всех наших славянских народов в Украине. Те, кто нас угнетает, делают ставку на силу, запугивание и неправду, а мы обязательно одержим победу истиной, справедливостью и нашим славянским объединением ради Украины!
На основании вышеизложенного заявляем:
1. Что указанные в этом заявлении действия со стороны представителей структур «Хабада» в Украине и лиц, действующих в их интересах, имеют признаки состава преступлений предусмотренных ст.161 («Нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или религиозных убеждений»), ст.442 («Геноцид») Уголовного Кодекса Украины, а, возможно, и других преступлений. 2. Что факты геноцида украинцев и представителей других славянских народов Украины при участии иностранных представителей международного сионистского еврейства не имеют срока давности. 3. Об участии многочисленных представителей действующей власти Украины в «крышевании» преступной деятельности организованных преступных группировок реакционно-религиозных («Хабад») и сионистских группировок, дискредитации и преследовании представителей славянских общин и организаций и системы национального демократического гражданского общества в Украине. 4. О своем решительном неприятии иностранной оккупации Украины международными сионистскими центрами с помощью США, Израиля и их европейских союзников, поскольку она приводит к попранию права украинского народа на самоопределение и других прав человека. 5. Об отсутствии в течение последних 20-ти лет мотивированных опровержений приведенных нами в данном заявлении фактов, со стороны институтов государственной власти Украины и мирового сообщества, что дает нам все правовые основания использовать свои права на самозащиту, предоставленные Конституцией Украины и международными актами по правам человека. 6. Что данный текст заявления нами будет распространяться во всех средствах массовой информации, интернет-ресурсах и судах, как доказанный факт существования иностранной международной еврейско-сионистской организованной преступной группировки в Украине и «крышевание» ее деятельности многочисленными представителями власти в государственных органах страны и этническими прислужниками олигархического класса такого же этнически - религиозного происхождения. 7. Что при надлежащем исполнении прокурорами Генеральной прокуратуры Украины своих служебных обязанностей, чувстве своей собственной ответственности перед государством Украина и всем украинским народом, и уважении к Конституции Украины, ее законов, прав и свобод человека и гражданина, все выше приведенные факты были бы невозможны. 8. Что подачей данного заявления и приведенных в ней фактов, мы осведомлены об уголовной ответственности за дачу ложной информации.
Мы призываем государства, ответственные за такие акты: США, Израиль, немедленно прекратить свою оккупацию относительно Украины через агентурную сеть раввинов-израильтян, различных фондов, учебных заведений, пятую колонну сионистов во власти, финансируемых международными сионистскими организациями, и все акты репрессий национальных патриотов, дискриминации славянского населения, эксплуатации народа Украины и жестокого обращения с людьми.
__________________________________________________________________
Этим заявлением сообщаем о совершении преступлений в отношении нас, как этнических украинцев, так и других граждан Украины славянского происхождения. Поэтому мы, как в целях защиты нашего Отечества, так и личной самообороны, вынуждены обратиться к Вам, господин Президент и господин Генеральный прокурор, со следующими конкретными, основанными на законодательстве Украины, требованиями о прекращении незаконных действий и практики геноцида, этнического экстремизма, расизма и нарушения равноправия граждан на территории Украины со стороны организованного преступного еврейства:
К Генеральному прокурору Украины:
1. Провести проверку по факту официального издания и распространения в Украине на русском языке Конгрессом Еврейских Религиозных Организаций и Объединений в России (официальный адрес: 101000 Москва, Б. Спасоглинищевский пер., Дом. 10, стр. 1), а также структурами организации «Хабад»на территории Украины (официальный адрес центрального офиса: 01023, г.Киев, ул. Шота Руставели 13, главный раввин Украины Яков Дов Блайх и другие главные раввины) иудейского кодекса поведения «Кицур Шульхан Арух», содержащий в изданиях 1999 и 2001 гг. приведенные выше предписания ненависти к неевреям. Просим учесть, что это не просто древний исторический текст, а предписанный к выполнению в наше время, что подчеркивает руководитель исполкома КЕРООР раввин З. Коган в предисловии к книге, а главный раввин России А. Шаевич свидетельствует там же о большой популярности этой книги в среде современного российского еврейства. В Москве, Киеве (всех регионах Украины, в частности) и других городах всего постсоветского пространства эта книга распространялась во многих еврейских книготорговых точках и, разумеется, в синагогах. Если содержание этой книги будет признано таким, которое провоцирует межэтническое, межнациональное и межрелигиозное противостояние, это послужит выявлению и изоляции одного из главных источников первичного еврейско-сионистского расизма и нарушения равноправия граждан в зависимости от их национальной принадлежности или религиозных убеждений в Украине. Однако это должно быть лишь первым шагом. Для искоренения данного вида разжигания национальной, расовой или религиозной вражды и ненависти необходимо устранить его более глубокую основу - сионистский фундамент учения о «богоизбранности» еврейского народа.
2. Для этого мы просим провести проверку по факту печатного признания раввином З. Коганом в предисловии к книге, что ее более экстремистские предписания, изъятые в виде конспирации и характеризуются самым З. Коганом как оскорбительные для неевреев, преподаются в еврейских образовательных учреждениях - ешивах и синагогах на территории Украины. Раввин Коган прямо приглашает туда своих соплеменников для изучения этих оскорблений. Для проверки достаточно ограничиться анализом учебного материала в известных ешивах городов Киева, Днепропетровска, Одессы, Херсона, в том числе относящихся к структуре ФЕОР раввина Берла Лазара, которую даже сами раввины Коган и Шаевич вместе с десятком других считают экстремистской, что «копирует акции криминальных структур» («Международная еврейская газета», 2005, № 7-8, с. 1).Проверку учебного материала в ешивах просим провести с привлечением к экспертизе независимых переводчиков-гебраистив (неевреев), ориентируясь на отрывки из указанных мест "Талмуда" и "Шулхан Арух", цитированные выше в судебном переводе д-ра К. Эккер.
Если проверка подтвердит признание раввина З. Когана, и подобный учебный материал будет запрещен к использованию - это будет вторым важным шагом в преодолении в Украине первоисточника разжигания национальной, расовой или религиозной вражды и ненависти. Однако следует учесть, что данные тексты составляют основу и суть самого талмудического иудаизма, от которого иудеи отказываться не станут, даже если и сделают дополнительные сокращения в данных книгах, лишь переведя свое культивирование ненависти в устную форму (как они давно практиковали это в христианских государствах) . Поэтому для искоренения этой утечки расизма и экстремизма мы считаем необходимым и следующий шаг - очевидные меры по столь же твердому соблюдению украинского законодательства, которые предпринимаются в отношении ряда других внезаконных объединений (группировок).
3. А именно: на основании статьи 35 и статьи 36 Конституции Украины мы требуем официально возбудить дело о запрете в Украине всех иудейских религиозных и еврейских национальных объединений, основанных на нормах (законах) и морали «Шулхан Арух», как антиконституционных незаконных объединений. Лиц, ответственных за предоставление этим объединениям государственного или коммунального имущества, привилегий и государственного финансирования, просим также привлечь к ответственности, невзирая на занимаемые ими должности. Просим также рассмотреть вопрос, допустимо ли носителям такой преступной морали и идеологии, когда причастность их к подобным незаконным объединениям будет доказана, занимать влиятельные должности на государственной службе, в средствах массовой информации и других учреждениях и заведениях государственного и местного уровней вообще.
4. Результаты проведенных проверок просим учесть не только в текущих прокурорских и судебных делах по обвинению украинских патриотов в нарушении равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или религиозных убеждений, но и на этом основании внимательно пересмотреть все предыдущие подобные обвинительные приговоры, инициированные еврейской стороной – насколько они оправданы в свете вышеизложенного.
Применить меры прокурорского реагирования, направленные на:
5. принятие неотложных мер, направленных на искоренение всякого подстрекательства со стороны ультрарадикальных иудейских религиозных организаций «ХАБАД», в частности их раввинов, к дискриминации или актов расизма и дискриминации украинцев и всех славян в Украине.
6. обеспечение неуклонного выполнения ст.161 Уголовного кодекса Украины, которым наказывать, как за преступление всякое распространение идей, основанных на расовом превосходстве евреев над украинцами и всеми славянами в Украине или ненависти со стороны евреев, иудеев к украинцам и всем славянам в Украине, всякое подстрекательство к расовой дискриминации всех неевреев на территории Украины, а также за все акты насилия или подстрекательство к таким актам со стороны радикальных иудейских организаций, действующих в Украине, направленных против любой расы или группы лиц другого цвета кожи или этнического происхождения , а также предоставление любой помощи для проведения расистской деятельности, включая ее финансирование, и применения ст.442 УК Украины при наличии законных на то оснований;
7. закрытие на территории Украины еврейских школ (ешивы) с посещением исключительно евреями и преподаванием расистских идей, деятельность которых не соответствует требованиям ст. в. 35, 36 Конституции Украины, действующего законодательства Украины и норм международного права;
8. объявление незаконными и запрещении деятельности всех иудейских религиозных организаций «Хабад» и их филиалов на территории Украины и организованную ими всякую другую пропагандистскую деятельность, которые поощряют расовую дискриминацию украинцев и всех славян в Украине и подстрекают к ней, подрывают национальную безопасность Украины и основы украинского государства, нарушающих права и свободы человека и гражданина, и признание преступлением участие в таких организациях или в такой деятельности;
9. немедленное прекращение всевозможных выступлений представителей иудейских религиозных организаций «Хабад» в пользу национальной, расовой или религиозной ненависти, представляющих собой подстрекательство к дискриминации украинцев и всех славян в Украине, вражде и насилию, запретив их так же, как распространение идей, основанных на расовом превосходстве или ненависти, а также акты насилия или подстрекательство к совершению таких актов.
10. пресечение незаконной деятельности иностранных граждан (граждан Израиля и других) относительно руководства ими иудейских религиозных общин на территории Украины, ограничив их права лишь в рамках ст.24 Закона Украины от 23.04.1991 № 987-XII «О свободе совести и религиозных организациях»;
11. совершение необходимых действий по приведению в соответствие с требованиями ст.4 Конституции Украины и п.1) ст.19 Закона Украины «О гражданстве Украины» правового статуса гражданина Израиля И. Коломойского и других олигархов и лиц еврейского этнического происхождения путем оформления утраты ими гражданства Украины на основании добровольного приобретения ими гражданства государства Израиль;
12. прекращение деятельности специального отделения банка «Приватбанк» для национальной и религиозной группы (евреев, иудеев) в г.Днепропетровске и в других городах и регионах Украины.
К Президенту Украины:
- применить полномочия, как главы государства, гаранта соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина и субъекта законодательной инициативы, направив их на:
1. немедленную, не позднее осени 2011 года, отмену парламентом законов о приватизации государственного и коммунального имущества;
2. немедленное, не позднее осени 2011 года, утверждение парламентом Украины законов о национализации приватизированного ранее имущества, которыми установить время определения неэффективности управления приватизированным имуществом, а также сроки и условия возврата в государственную (коммунальную) собственность ранее приватизированного имущества;
3. безотлагательное возвращение в государственную собственность предприятий по добыче полезных ископаемых (газ, нефть, уголь и др.), которые добываются в Украине, а сами добытые ископаемые направить к потреблению на внутреннем рынке Украины для национальных потребителей и граждан по социально защищенными нерыночным ценам;
4. безотлагательную отмену в Конституции Украины и законодательстве Украины института частной собственности, как средства эксплуатации человека человеком, заменив его на личную (трудовую) собственность;
5. безотлагательную отмену законов и других законодательных актов о политических партиях и прекращении деятельности всех партий в Украине, оставив возможность для деятельности общественных организаций и их объединений; утверждение нового избирательного законодательства Украины, в основе которого выдвижение кандидатов в представительные органы власти всеукраинского и местного уровня и на все выборные должности и голосование по этим кандидатам проводится только в территориальных общинах по принципу абсолютного большинства голосов избирателей, отменив принцип относительного большинства при определении результатов явки избирателей и подведении итогов голосования;
6. немедленное, до окончания текущей сессии Верховной Рады Украины, обеспечение выполнения части третьей статьи 84 Конституции Украины относительно голосования на заседаниях Верховной Рады Украины народным депутатом Украины лично, прекратив практику Верховной Рады Украины голосования на ее заседаниях карточками отсутствующих народных депутатов, установив уголовную ответственность за нарушение такого порядка голосования;
7. безотлагательное внесение изменений в Конституцию Украины и Закон Украины «О всеукраинском и местных референдумах» с тем, чтобы принятие решения о заимствовании кредитов от международных и иностранных финансовых учреждений осуществлялось только с согласия народа, высказанного по результатам всеукраинского референдума. А на время до утверждения таких изменений ввести мораторий указом Президента Украины, прекратив практику Правительства Украины занимать средства кредитов в международных и иностранных финансовых учреждениях без согласия народа, выраженной на всеукраинском референдуме;
8. немедленное, не позднее осени 2011 года, утверждении Закона Украины «О защите внутреннего рынка Украины», в котором предусмотреть стимулирование национального производства, запрет превышение ввоза продукции и товаров в Украину из-за рубежа над вывозом, а также обеспечить принцип, согласно которому закупать за рубежом только те товары и продукцию, которые невозможно произвести в Украине и без них невозможно обойтись украинским потребителям;
9. немедленное, не позднее осени 2011 года, восстановление производства товаров массового потребления, в т.ч. немедленно запустить украинские сахарозаводы (Кирнасовский Тульчинского района Винницкой области и др.)
10. немедленную, не позднее осени 2011 года, отмену антинародного коррупционного налога на добавленную стоимость (НДС), заменив его на налог с оборота в размере 5%, который обеспечит справедливый товарно-денежный обмен;
11. безотлагательное, не позднее осени 2011 года, определение законодательным образом принципов государственной политики во всех сферах государственной, общественной жизни и национального развития (в области культуры и СМИ и т.д.), согласно которым также предусмотреть соответствующие пропорциональные квоты национального представительства владельцев и рабочих коллективов всех без исключения телеканалов , телерадиоорганизаций и администраций этих телеканалов и телерадиоорганизаций, издательств и печатных СМИ с запретом преимуществ одной национальности в ущерб правам других национальностей. При этом установить, что квоты национального представительства определяются на исключительно пропорциональной основе, согласно процентов представителей среди граждан государства той или иной национальности согласно последней переписи населения в Украине;
12. безотлагательное, не позднее осени 2011 года, внесение изменений в Постановление Верховной Рады Украины «Об утверждении положений о паспорте гражданина Украины, о свидетельстве о рождении и о паспорте гражданина Украины для выезда за границу», в редакции Постановления ВР N 719-V от 23.02. 2007 г. относительно введения порядка об обязательном внесении в паспорт гражданина Украины и свидетельстве о рождении записей о национальности гражданина Украины;
13. безотлагательное, не позднее осени 2011 года, утверждение Закона о запрете в Украине приватизации и продажи земель всех видов назначения, кроме земель под недвижимостью в населенных пунктах, находящаяся в личной (трудовой) собственности граждан;
14. принятие, не позднее осени 2011 года, Закона о правах украинцев в Украине, как коренной, титульной государствообразующей нации Украины, а также о порядке осуществления ею своего экономического, социального, культурного и духовного развития;
15. неотложное закрытие на территории Украины еврейских школ (ешивы) с посещением исключительно евреями и преподаванием расистских, сионистских идей, деятельность которых не отвечает требованиям действующего законодательства Украины;
16. немедленное осуждение пропаганды человеконенавистничества, а также организации, которая распространяет ее в Украине - сеть ультрарадикальных иудейских религиозных организаций «ХАБАД» (центр - США, Нью-Йорк, Бруклин), как такую, которая основана на идеях расового превосходства евреев над украинцами и всеми славянами в Украине и поощрения расовой ненависти к ним и дискриминации украинцев и всех славян в Украине в какой бы то ни было форме;
17. немедленное прекращение всевозможных выступлений представителей иудейских религиозных организаций «Хабад» в пользу национальной, расовой или религиозной ненависти (в синагогах, ешивах или где-либо еще), представляющих собой подстрекательство к дискриминации украинцев и всех славян в Украине, вражде и насилию, запретив их так же, как распространение идей, основанных на расовом превосходстве или ненависти, а также акты насилия или подстрекательство к совершению таких актов;
18. немедленное объявление незаконными и запрещении деятельности всех иудейских религиозных организаций «Хабад» и их филиалов на территории Украины и организованную ими всякую другую пропагандистскую деятельность, которые поощряют расовую дискриминацию украинцев и всех славян в Украине и подстрекают к ней, подрывают национальную безопасность Украины и сами основы украинского государства, нарушающих права и свободы человека и гражданина, и признания участия в таких организациях или в такой деятельности преступлением;
19. немедленное прекращение незаконной деятельности иностранных граждан (граждан Израиля) относительно возглавления ими иудейских религиозных общин на территории Украины, ограничив их права лишь в рамках ст.24 Закона Украины от 23.04.1991 № 987-XII «О свободе совести и религиозных организациях»;
20. немедленное исключение из политического употребления государственных органов Украины, ее должностных и служебных лиц лозунга «Украина для людей!", как такого, что не соответствует духовным, историческим и культурным традициям украинского народа, а является воспроизведением расистских идей радикального иудаизма, признающих людьми исключительно евреев ;
21. безотлагательное совершение необходимых действий по приведению в соответствие с требованиями ст.4 Конституции Украины и п.1) ст.19 Закона Украины «О гражданстве Украины» правового статуса гражданина Израиля И. Коломойского и других олигархов и лиц еврейского этнического происхождения путем оформления утраты ими гражданства Украина на основании добровольного приобретения ими гражданства государства Израиль;
22. безотлагательное прекращение деятельности специального отделения банка «Приватбанк» для национальной и религиозной группы (евреев, иудеев) в г.Днепропетровске и других городах и регионах Украины;
23. немедленную отмену безвизового режима перемещения людей между Украиной и Израилем, который предоставляет возможность беспрепятственного и нефиксированного со стороны государственных органов Украины проникновения представителей иностранных спецслужб и международного криминала на территорию Украины; вернуть визовый режим межгосударственного сообщения с Израилем;
24. немедленное, на протяжении действующей сессии парламента Украины, приостановлния и законодательного запрета массового паломничества хасидов-иудеев в Умань, разрешив посещение могилы их цадика только уполномоченному официальной делегации от лидеров хасидов-иудеев на основании разрешения органов власти и поименной регистрации ограниченного числа нескольких человек, временно прибывших для участия в обряде поклонения;
25. немедленное, на протяжении действующей сессии парламента Украины, отмены законов об использовании другой символики, кроме государственного флага Украины.(Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины" Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов "о порядке официального использования копий Знамени Победы» от 21.04.2011 № 3298-VI, Закон Украины "Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне1941-1945 годов "от 20 апреля 2000 года № 1684-III);
26. немедленное прекращение практики назначения на государственные должности в органах центральной и местной власти Украины преимущественно лиц еврейского происхождения;
27. немедленное снятие с должности Председателя Службы Безопасности Украины В. И. Хорошковского и назначение на эту должность человека славянского происхождения, специалиста органов Службы Безопасности Украины, который бы неоднократно демонстрировал свои качества патриота своей нации;
28. немедленное открытие доступа для свободного и бесплатного прохода людей на все пляжи морей, рек, озер, которыми граждане Украины пользовались в течение последних десятилетий;
29. запрет хождения в обращении на территории Украины иностранной валюты, кроме применения валютных операций в внешнеторговых операциях;
30. запрет деятельности на территории Украины частных банков и развитие сети государственного Сбербанка;
31. немедленную отмену глобального электронного контроля государственного аппарата над людьми, осуществляемого посредством электронного наблюдения и принудительного сбора данных о лице, путем законодательной отмены идентификационных номеров налогоплательщиков (ИНН);
32. установление государственной монополии на производство и продажу спирта, водки и табачных изделий, с ликвидацией и запретом игорного бизнеса;
33. прекращение политики и практики власти сталкивания лбами, сеяние раздоров, противостояния и интриг между гражданами, различными субъектами и социальными группами в украинском гражданском обществе.
А также, учитывая вышеизложенное, руководствуясь ст.ст.4, 94, 95, 97, 98 УПК Украины, которые определяют полномочия органов прокуратуры:
ПРОСИМ:
1. Возбудить уголовные дела против граждан Израиля и других лиц, руководителей религиозных организаций, общественных объединений, антиукраинских, антиславянских и других незаконных организаций, зарегистрированных или действующих на территории Украины, за совершение действий, направленных на разжигание национальной, расовой или религиозной вражды и ненависти, на унижение национальной чести и достоинства, или обиду чувств граждан в связи с их религиозными убеждениями, а также прямое или косвенное ограничение прав или установление прямых или непрямых привилегий граждан по признакам расы, цвета кожи, политических, религиозных и других убеждений, пола, этнического и социального происхождения, имущественного состояния, местожительства, по языковым или другим признакам, а также совершение иных противоправных действий. 2. Депортировать иностранных граждан, которые проводят нелегальную и противоправную деятельность на территории Украины. 3. Провести необходимые расследования и направить материалы в Комиссию при Президенте Украины по вопросам гражданства, об утрате гражданства Украины лицами, которые добровольно приобрели гражданство других государств. 4. Провести расследование на предмет соблюдения требований законодательства Украины о приватизации объектов государственной и коммунальной собственности и банкротства предприятий перерабатывающей промышленности. 5. Провести проверку деятельности собственников природных ресурсов на законность добычи и присвоения себе газа, нефтепродуктов и других ископаемых на территории Украины и его шельфа. 6. Обеспечить выполнение части третьей статьи 84 Конституции Украины относительно голосования на заседаниях Верховной Рады Украины народным депутатом Украины лично, прекратив практику Верховной Рады Украины голосования на ее заседаниях карточками отсутствующих народных депутатов.
Рассмотрение этого заявления о преступлении другим способом, чем это предсказание ст.97 УПК Украины, считать как сознательное и умышленное сокрытие преступления.
О результатах рассмотрения этого заявления и актах и мерах реагирования на нее просим направить ответ в адрес уполномоченного лица (представителя) заявителей, которые подписали это Заявление:
- Кириченко Сергея Александровича, 73000, г.Херсон, ул.Суворова, 10-б;
«12» июня 2011
Заявление подписали:
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Виступ Сергія Кириченко у Верховній Раді. Кандидат на посаду Голови Верховної Ради України,1994.
Лидер Херсонского профсоюза «Народный контроль» выступал перед пикетирующими, когда за его спиной прошмыгнул из здания горисполкома мужчина с пятилитровой емкостью с водой. Подкравшись сзади, мужчина вылил на голову С.Кириченко принесенную воду с возгласом: «Тебе мало воды?! Так на…! Залейся!»
...Господин Ромащенко А.В. играет большую роль во власти и бизнесе городского головы В.Сальдо. То, что А.Ромащенко помогал шефу по делам строительной фирмы СМУ «Промстрой-3» – это «святое», как и «святое», то, что на Ромащенко А.В. оформлен широкомасштабный цветочный бизнес в гор. Херсоне. На А.Ромащенко производилась и приватизация нежилых помещений первого и второго этажей по ул. Ленина, 26/27, где расположено СМУ «Промстрой-3» а также строительство объектов и т. д. и т. п. Понятное дело, шефу надо помогать…
Читать статью полностью - vik30.doc
